25 рік текст другий

Дейвіду Лінчу

осиротіле зображення осиротілий світ і ти

мовчиш зібрався з останніх сил пішов

услід за лісами за вогнем багряним і все

тепер згадуй своє життя яким був я

куди біг як не до тебе і картини твоєї

де життя і смерть де янголи і демони

по різні кутки кімнати сьорбають каву

і що мені і що мені робити як не

кликати неприручене життя і думати

що ніхто не відповість що ніхто не

почує пісні ще однієї пісні на краю зими

куди ти батьку куди ти діду у які світи

доки тут на краю битви старі історії

про жінку зодягнену в твій синій оксамит

про ліс який все стоїть і ховає дощі

що містечка німі і безіменні наповнені

споминами простими повні самотностей

моїх коли слово було лише словом і

летіло поміж сни поміж тонкі дроти

а нині повернулось птахом здичавілим

куди ти батьку куди ти діду чекай

я ще не зізнався як хотів тебе зустріти

буде ще ніч буде ще день без імені і смутку

буде поклик все йти і йти подалі звідси

ось останні стежки і вічні пісні сповнені

опалого листя далеких зірок і погоди

про яку ми розмовляли вічно і думали що

рок-н-рол буває лише влітку опівнічний

і світанок мов від проектора промінь

і титри-хмари і зворотній відлік сонця

і ось ти вкотре передбачаєш що усе це

закінчиться

25 р.