Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 11

- З Різдвом Христовим!
- Дякую, навзаєм. Але я святкую 7 січня.
- Ось тому я до вас і прийшов. На великі свята у католицької церкви наступає період "відкритих дверей" і сезонних знижок. Отже, ви святкуєте Різдво 7 січня?
- Так.
- Православна церква?
- Так.
- Коли долучали до православ'я, то запитували у вас згоду?
- Ні, та я й не проти.
- Ну так, ми всі живемо у Вінниці - ми всі не проти. Але, якщо відмежуватись від цього вінницького фону, то ви б напевне задумались над тим, до якої церкви долучатись.
- Все одно пішов би у православ'я.
- А що там вас приваблює у православній церкві? У них же немає органу.
- Я взагалі-то не ходжу в церкву.
- Але відноситесь до православ'я? І хрестик носите?
- Ну так. Віра буває міцною і без церкви.
- Хм, майже золоті слова, якби не були такими срібними. І все ж, ви не бажали долучитися до католицької церкви.
- Та ні, чого б це?
- Ми видаємо дисконтні картки новим членам церкви.
- Не дисконтом єдиним живе наш дух.
- Корпоративний дух.
- Що?
- Корпоративний дух. Чули про таке?
- На жаль, так.
- Ось бачте, це все через православ'я, в яке ви входите завдяки шантажеві за наші гріхи з боку священнослужителів. А в католицизмі все по-іншому: люди долучаються завдяки прощенню з боку священнослужителів.
- Та невже? І яка мені з цього вигода?
- По-перше святкувати католицьке Різдво стає доволі престижним, а православне Різдво це фу, моветон і вчорашній день. Хочете проводити час в компанії успішних людей - долучайтесь до католиків. По-друге, ви ж дивились "Міцний горішок", "Сам вдома", де головні герої зустрічають Різдво за західним обрядом. Ви не відчували при цьому суперечність із тим, що самі причетні до православ'я? Так ось, ми пропонуємо виправити все це.
- О, ну з цього необхідно було починати!
- А то я завжди дивувався, чому це вони у фільмах всі так очікуюсь Різдва, а ми в реальному житті - Нового Року.
- Знаєте, це як Вінниця та решта світу: всі окрім вінниччан очікують дня міста.
- Скажіть, а у вашій церкві є книгар скарг.
- Звісно!
- І хтось реагує на скарги?
- Ні, але натомість в Ютюбі ми організували цілодобовий канал, в якому ми розповідаємо, як ми приймаємо людей такими, якими вони є.
- Повний іронії?
- Звісно, бо ж корпоративний дух мусить рости і розвиватись.
- Щире золото?
- Щире золото!
- Гадаю, я можу долучитись до вашої церкви.
- Чудово. Тоді, будь ласка, ваш паспорт, ІПН для оформлення дисконтної картки, вартість якої збере разово п'ятсот гривень і п'ятдесят щомісячної оплати. Походи в церкву не обов'язкові. Також вам необхідно оформити страховку життя, де у випадку настання страхового випадку отримувачем виступатиме католицька церква.
- Як так?
- Коли настає страховий випадок церква отримує все - така суть релігії.
- А ви сам католик?
- Ні, я менеджер із продажів.
- Хіба це релігія?
- Так, але оскільки авторське право на релігію належить НАК "Надра України", то мушу всім казати, що це посада.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День шостий

  День шостий   Marshall Crenshaw — Whenever You're On My Mind   Сон обірвався настільки раптово, наскільки Максим в нього занурився. Біль затиснув ногу в невидимі лещата, що чоловік підвівся і стиснув зуби, намагаючись розминати долонями стегно вище гіпсу. Як же болить! Хотілося просто гатити кулаком по гіпсу і волати від болю. Кілька хвилин розтирань, зціплених зубів, напруження всього тіла дали незначне полегшення. За вікном все ще панувала темрява, але телефон показував, що ось-ось мало світати. Сну більше не буде і краще починати збиратися. Ще з вечора він одягнув чисту білизну, а брудну виправ і розклав сушитися. Розірвані джинси лежали на підлозі і мали жалюгідний вигляд. Звісно, їх ще можна зшити, але до свого попереднього вигляду вони вже не повернуться. Максим підняв їх з підлоги і поволі натягнув на гіпс і здорову ногу. Розірвана вздовж штанина неохайно теліпалася, тому Максим за допомогою лейкопластиру зв'язав її до купи на гіпсові в кількох місцях. До...