Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 9

- Алло, це Небесна канцелярія?
- Доброго дня, так, це вона.
- Я там замовив і оплатив трохи снігу по Інтернету, але вашу форму на сайті трохи заглючило замість "Нової Пошти" видало "Укрпошту", а замість МастерКард - "ПейлПел". Я хотів би, аби ви відкорегували замовлення і забрали частину снігу, бо його випало забагато.
- Так сьогодні ж неділя.
- І що як неділя, у вас на сайті не написано, який день вихідний. Я зробив замовлення, але вашу систему глючить, у вас неділя - схоже, що мені доведеться відмовитись від ваших послуг. Просто знайду собі іншу Небесну Кацелярію.
- Іншу? Пане, як ваше ім'я?
- Михайло Пінчук, але можете його не запам'ятовувати, бо я більше не буду вашим клієнтом - у вас неклієнтська орієнтація, ви не переживаєте за свій бізнес, ви не стараєтесь над його розширенням, воно вам все просто звалилось з неба як і всім іншим спекулянтам, які зайняли вигідне місце і диктують свої умови клієнтам.
- Пане Піндрук...
- Пінчук! Я Пінчук! Що з вами не так?! Ви навіть моє прізвище вимовляєте неправильно. Але ви праві. Сьогодні неділя, ви втомились нічого не робити - то й не робіть. А я замовлю англійською у саєнтологів. Не по-християнське це, а ще очолюєте Небесну Канцелярію.
- Пане Пінчук?
- Що?
- Ви в якого бога вірите?
- Ну по умовчанню я християнин.
- Ну то якщо ви християнин, то якого милого ви в неділю в храмі не оплачуєте літургію?!
- Ви неклієнто орієнтований.
- Де ви взагалі такого набрались? "Неклієнто орієнтований". Тепер що, під кожного в кого з'явились гроші необхідно змінювати орієнтацію.
- Що ж, подякую вам за сервіс. На все добре!
- Ти можеш покласти слухавку, але мене не заткнеш!
- Бляха-муха!
- Що обкакався?
- Що ж ви так з'являєтесь із головою сокола та й із сонячним диском на голові?!
- Ти можеш бути скільки завгодно християнином, але всі боги віддавна єгипетські. Хочеш снігу? Тримай! Тепер відкопуйся, скільки дозволяє тобі твоє орієнтація!
- Все, ви мене дістали! Давайте книгу скарг!
- Як тобі буде завгодно.
- Що... "Ер не перет ем херу"? Так, суд Осіріса. Схоже, ви не тільки мене дістали.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День шостий

  День шостий   Marshall Crenshaw — Whenever You're On My Mind   Сон обірвався настільки раптово, наскільки Максим в нього занурився. Біль затиснув ногу в невидимі лещата, що чоловік підвівся і стиснув зуби, намагаючись розминати долонями стегно вище гіпсу. Як же болить! Хотілося просто гатити кулаком по гіпсу і волати від болю. Кілька хвилин розтирань, зціплених зубів, напруження всього тіла дали незначне полегшення. За вікном все ще панувала темрява, але телефон показував, що ось-ось мало світати. Сну більше не буде і краще починати збиратися. Ще з вечора він одягнув чисту білизну, а брудну виправ і розклав сушитися. Розірвані джинси лежали на підлозі і мали жалюгідний вигляд. Звісно, їх ще можна зшити, але до свого попереднього вигляду вони вже не повернуться. Максим підняв їх з підлоги і поволі натягнув на гіпс і здорову ногу. Розірвана вздовж штанина неохайно теліпалася, тому Максим за допомогою лейкопластиру зв'язав її до купи на гіпсові в кількох місцях. До...