Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 74


- Доброго дня! В ефірі вінницька вікторина "Знайди крайнього". Вітайте наших учасників: директора й менеджери Миколайович, Григорович, Пилипович, Іванівна, Сергіївна, босси, які доплатили, аби не розголошували їхні імена, ведучий дитячої програми вигаданий персонаж - Фопчик, пірати із багаторічним стажем із міськради, журналісти і фейсбучні експерти чи фейсбучні експерти і журналісти - важко одних відрізнити від інших, а також ті самі працівники комунальних підприємств, до яких ми звертаємось. Отже, слово надається чемпіону минулого сезону Сірку-Сірку, яки спромігся за останній рік знайти сімнадцять хронічних крайніх. Сірко-Сірко, як вам вдається так ефективно підтримувати високу кадрові плинність у вашій фірмі?
- Колю-Колю, ну все просто. Якось я очолював ІТ-фірму, де всі професіонали, інтроверти, які вчасно виконують покладені завдання. Єдине, що вибісювало - перепади напруги. Всі скажуть: то найми електрика, придурку. Ні-ні, не ведіться на цю фігню. Просіюйте колектив через різноманітні фільтри: за одежею, ставленням до кулькових ручок, за їхнім виразом обличчя, коли ти по скайпу спілкуєшся із Фопчиком...
- Вінничани, я надаю такі послуги за помірними цінами!
- ...особливо, добре все стає зрозуміло коли я даю понаднормові додаткові завдання по захопленню світу. Так ось, виділив я одного затюканого програміста, який необачно часто підзаряджав свій гаджет із мережевого фільтра. Перепади із напругою виникали саме в той момент і доля цього нещасного була вирішена. Кілька моїх зауважень перед колективом, а далі вирішує інерція злих айтішників, в яких летять дані через перепади напруги.
- І як вчинили із крайнім?
- Суворо, але справедливо: перевели у притулок для крайніх - відділ продаж. Загалом пошук крайніх дуже тонізуюча штука, яка підтримує авторитет керівника, приглушає його комплекси неповноцінності. В першу чергу, потрібно ідеальну організаційну форму із дружним колективом перетворити на щось подібне до Колізею. Не думайте про виконання плану - один період може бути успішним, а інший - хріновим. Думайте про крайніх: упали показники продаж чи просто ложка на підлогу - за це мусить хтось відповісти і тільки у вас є вся необхідна влада для виявлення крайнього. Звісно, необхідна аргументація вашого рішення. Якщо у вас є неодружені працівники в колективі, то це стопудово вірний варіант - немає сім'ї, то й не шкода. А також варто давати ініціативу колективу, накидавши завдань вище голови. Вони не встигають і самі шукають крайнього - не помітив повідомлення в загальній корпоративній пошті, зізнався в читанні книг, в перегляді артхаусних фільмів і ось крайній оточений. І я такий підходжу з револьвером, зарядженим одним набоєм...
- А цю історію краще приберегти для вікторини "Вінницькі перфоменси поза літературою".

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День шостий

  День шостий   Marshall Crenshaw — Whenever You're On My Mind   Сон обірвався настільки раптово, наскільки Максим в нього занурився. Біль затиснув ногу в невидимі лещата, що чоловік підвівся і стиснув зуби, намагаючись розминати долонями стегно вище гіпсу. Як же болить! Хотілося просто гатити кулаком по гіпсу і волати від болю. Кілька хвилин розтирань, зціплених зубів, напруження всього тіла дали незначне полегшення. За вікном все ще панувала темрява, але телефон показував, що ось-ось мало світати. Сну більше не буде і краще починати збиратися. Ще з вечора він одягнув чисту білизну, а брудну виправ і розклав сушитися. Розірвані джинси лежали на підлозі і мали жалюгідний вигляд. Звісно, їх ще можна зшити, але до свого попереднього вигляду вони вже не повернуться. Максим підняв їх з підлоги і поволі натягнув на гіпс і здорову ногу. Розірвана вздовж штанина неохайно теліпалася, тому Максим за допомогою лейкопластиру зв'язав її до купи на гіпсові в кількох місцях. До...