милість

 

я зустрів тебе і доведеться вигадати

причину чому тобі нехтувати мною,

я досить лінивий і вдаю божевільного,

мої рідні зривають на мені злість -

лише так я відчуваю свої молоді роки,

знаєш, увесь світ чекає на якесь диво,

тільки сонце розмазане на моїй скроні

крапає вниз і робить з тебе співучасницю.

 

сон і безсоння, хідники між ними -

так зникають усі почуття,

так залишається гола правда,

так наслідую божевільних,

з якими стою в черзі по милість.

 

тепер глибше сенси, ширше контексти,

я радий, що ти про мене забула,

я випав з усіх тусовок і приходів -

майже щастя, але це літо невгамовне,

я зустрів тебе і доведеться вигадати

причину чому нам не бути разом,

в складках осені лежить рушниця

і небо металевого відтінку клацає.

 

сонце втекло, а за ним втекла ти,

схоже, я тебе кохав і соромився -

у мене немає попередників і наступників,

майбутнє більше не картинка,

майбутнє має звук,

з яким стою в черзі по милість.