Перейти до основного вмісту

23 рік текст дев'ятий

 

наручний годинник прилип до зап’ястку

і настирно лиже шкіру блимає щосекунди

не вгадати день чи ніч коли здіймеш голову

суцільний морок на цій олімпійській висоті

дим чи хмара дощ чи фосфор і зап’ясток

надійно захищений ремінцем не надріжеш

коли хтось здалеку запитує чому довго

мов вгризається орлом в печінку прометея

і почуваєшся господарем в якомусь домі

з мармуром на стінах картинами ренесансу

ось сюди підійди тут олією виведено обід

м’ясо на ножах гарнір в шоломах а у флязі

орел який терзає печінку чергового на кухні

он у всіх героїв обличчя зі скляними очима

хтось жартує про веселих дівок і випиває

хтось розминає грудку солі і молитву співає

зранений слух не розбере де одне де інше

і повторює усе жартома і всерйоз бо завтра

прийде сивий зевс і принесе звістки з дому

що самітний зібраний воєдино що одружений

поділений поміж своїми дітьми які хапають

зап’ястки і подібно часу питають чому довго

он в городі малина й виповнилась солодким

і земля вже перекопана кілька разів і мед

згус до поверхні юпітера і соловейко дав

потрійне потомство і старший скінчив школу

дружина то всохла то нині знову розквітла

і ось в цьому домі двері прочинені кожному

натовп сунеться і не витирає ноги що ніколи

ніколи озиратися на час і австрійські гімни

тут орбіта плутона і замість одного пострілу

три влучний контрольний і в скроню а ти

ким сьогодні будеш на олімпі ручному

 

23р.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр