Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з лютий, 2018

Із вигаданих вінницьких хронік 42

- В цей темний страшний час ми не мусимо озиратись на наше минуле життя, ні, ми не герої кінофільмів, ми прості люди, які йдуть і роблять те, що мають робити. Ні, пафосу не буде, але останнє слово я за собою з усім правом залишаю, бо то слово дійсно може стати останнім і коли виникає спокуса озирнутись на попереднє життя, то я повинен вкласти в це слово всю свою злобу і любов, всю свою силу для спротиву злому ворогові, який прийшов на наші земл і і витискає з нас все найкраще і найдобріше. Небо бачить, що я не хотів таким бути, я хотів бути поетом, пасти собі у полі овець, оспівувати добро й красу людського роду, однак фатум поставив мене в ситуацію без вибору, поставив без зброї, без виробленої відваги і тренованого тіла, без праведного життя за плечима, що коли я постану перед Творцем, мені йому нічого сказати. Все, що я бачу нині - це важка дорога вперед разом із такими приреченими як і я нещасними людьми, колона за колоною під молох смерті, серце за серцем, яке навічно замовкає в х

Із вигаданих вінницьких хронік 41

- Це місто морок згаслих надій та амбіцій, де повно чорно-білих образів, як на старих вицвілих світлинах із душами, які й душами не назвеш. Це вже не частка божого світла, а інфекція, виповнена битими уламками скла, від якого відбивається сонячне проміння і ми собі думаємо, що ось воно, сяйво божої благодаті. А йому тільки не вистачає загрозливого клатання на хвості гримучої змії, яка тебе вжалить різким порівнянням із іншими містами. Все насті льки очевидно, що в'язням цього міста намагаються нав'язати погорду, їдку й зеленувату як південнобузьки води, куди ми всі разом скидаємо наше лайно, усе перетравлене віскі й ром, врячи, що уподібнюємося до спільноти, яка живе на березі моря і підносячи до вуха чергову пластикову посудину, недбало викинуту з-під індійського тоніка, ми уявляємо собі мушлю, в якій гримить не прибій, а сотня заводів, позбавлена екологічного контролю. І ми все запитуємо себе, куди ми можемо поїхати з цього міста, де ми можемо почати життя з чистого листа, з

Із вигаданих вінницьких хронік 40

- Так, скаргоголіки, наша приймальня зачиняється! Всім додому! - Ну як так можна! Я ще не скаржився в повну міру! - Ви порушуєте мої конституційні права! Я напишу скаргу! - А я буду скаржитися, що ви мене примушуєте відправлятись додому без моєї згоди! - А я скаржусь, що в мене немає дому! - Вимітайтесь, скаргоголіки! Приймальню зачинено! Своїми скаргами тепер можете підтертися! - Де ваше людське ставлення? - Вимітайтесь, приходьте завтра з дев'ятої ранку і буде вам людське ставлення! - Кирило Петрович перший у Вінниці, хто організував свій стартар... старпар... тьху, стартап, запустившу приймальню для місцевих скаргоголіків. Кирило Петровичу, поясніть глядачам, хто такі скаргоголіки. - Це випливає із самої назви: люди, яким необхідно скаржитись. - Чому ви вирішили виділити для них приміщення, зробити платний вхід, забезпечити канцелярією і дати можливість писати скарги з ранку до вечора? - Все почалося з егоїстичної тенденції в соціальних мережах, коли одні користувачі почали знев

Із вигаданих вінницьких хронік 39

- Доброго дня! Ви викликали тримача пральної машини? - Так, все вірно. Проходьте сюди. Ось тут у ванній кімнаті пральна машина, яку я вимкнув перед віджимкою мокрої тканини. - О, чудово! Давайте, я буду її тримати, а ви вмикайте. - Обережно, вмикаю. Скажіть, а у вас немає вакансій? - Залежно від ваших навичок і попереднього досвіду. Ким ви працювали раніше? - Раніше стоматологом, а тепер пішов в дизайнери на свою голову і от вже виникла необхідність їхати з Вінниці. - Ого! - Так, мені неприємно таке казати... - Ні, це я про вашу пральну машину, в якої надто потужний двигун як на такі габарити і масу. - Не знаю, її ніби китайці збирали... - Як це ви можете поїхати з Вінниці? Ви ж потім буде звичайним туристом! - Зате будуть гроші... - За Китай я не впевнений. Швидше за все, білоруський плагіат. - Ем... Ем... - От як у вас будуть гроші, то вам нічого іншого в життя не залишається як бути туристом. - Ем... - Хух, дякую. О то у нас професійна вада розвинулась: наша реакція

Із вигаданих вінницьких хронік 38

- Доброго ранку, брати й сестри мої. Сьогодні як і завжди о цій порі наша вінницька передача "Життя без інвестицій". Змученим і стражденним ми говоримо: "Жити необхідно без інвестицій". Коли ми йдемо темними шляхами, коли наше серце стискається у відчутті апокаліпсису, то дух наш часто спокушається необхідністю інвестицій. Про це з усіх сторін нам говорять падші люди своїми хтивими устами. Але ж ні, ми з вами, брати й сестри, ведемо праведний о браз життя, говорячи тверде "ні" необхідності інвестицій. Адже погляньмо на буття, а його прекрасні сторони, які прекрасні у всьому і звучить це прекрасно. А що стоїть за інвестиціями? Всі ми добре знаємо, що це шлях в безодню, який масони прописали в сучасній економічній теорії. Все починається з невинного підняття заробітньої плати, а потім необхідно купувати новий транспорт, змінювати основні засоби, наймати дизайнера. Це затягує сильніше від наркотиків. Але ні, ми повинні впиратися, боротися проти диктату необхі

Із вигаданих вінницьких хронік 37

- Розраховуємося за проїзд, розраховуємося за проїзд. - Даруйте, але ми їдемо в ліфті! - Розраховуємося за проїзд - на лінії контроль! - Ви чули мене, ми спускаємося в ліфті! - А ліфт, шановний, належить Вінницькій транспортній компанії! - Це ж відколи? - Відтоді як людській істоті стало впадло пройтися кілька зайвих метрів. Розраховуємося за проїзд! На лінії контроль! - Ну добре. Тримайте! - А дрібнішого у вас нічого немає??? - Уявіть собі, немає. Або ж у вас є пос-термінал? Можу розрахуватись за допомогою банківської картки. - Пос-термінал є, але він постійно висне. А може ви у когось із пасажирів розміняєте. - Ми тут з вами вдвох! - Ну давайте. Але решти я не зможу вам дати, тому на здачу прочитаю вам лекцію про нашу криптовалюту. - Ні, дякую, мені вже сьогодні читав таку лекцію касир на автовокзалі. - Але ви не знаєте, які можливості для майнингу відкриваються у вас із нашою компанією. - Криптовалюта мертва. Вона не має під собою матеріального виробництва. - Знаєте, криптовалюту вж

Із вигаданих вінницьких хронік 36

- Шановні жителі Вінниці! Вітаємо вас на нашій лекції. - Платній лекції... - Так... Платній лекції на тему "Методи самооборони при пропозиції руки й серця". - Даруйте, а коли пропозиція включає в себе тільки руку, або тільки серце, то такі випадки можуть розглядатися в цій лекції чи все-таки цим окремим випадкам будуть приділені конкретні огляди наступного разу? - Ем... Тільки що ви маєте на увазі під "тільки серце" і "тільки рука"? - Ну, це випадки коли шлюб укладається з розрахунку, заради сексу, народження дітей і проходження "Дарк соулс 2" в режимі кооперативу. - З "Дарк соулс" зрозуміло, чому "рука", але в нашій лекції... - Платній лекції... - Так, в нашій платній лекції ми узагальнимо всі випадки саме в момент кульмінації самої пропозиції руки і серця чи кожного елемента окремо. - А якщо міняється порядок? Приміром спочатку йде пропозиція руки й серця, або навпаки: серця й руки, то змінює справу? - А як ви уявляєте, що п

Із вигаданих вінницьких хронік 35

- Кохана, завтра день усіх закоханих... - Ум-м-м... Я заінтригована! - Не перебивай мене, кохана... - Я не перебиваю, а висловлюю свої почуття заінтрегованості. - Ну так, але іноді цілком достатньо легкого здивування здіймання бровами вгору і солодкого виразу на обличчі. - Хто тобі сказав, що цього достатньо? Я от ніколи не помічала за тобою відмінних навичок читати мікроміміку на моєму обличчі. - Ну бо я маю звичку опускати голову донизу, я сутулюсь. - А міг би й не сутулитись. - Я відчуваю важкість буття, тому й звернувся до тебе з проханням до дня всіх закоханих. - Важкість буття? І що ж це за прохання і чому саме до дня закоханих ти згадав про важкість буття, будучи зі мною одруженим? - Ну бо я тут подумав... - З опущеною головою? - Так з опущеною головою. Так мені легше думати. - І до чого ти додумався? - Можна цієї ночі я буду зверху? - Тобто, після цього буття має полегшати? - Це важко пояснити, але хоч цієї ночі дай мені таку можливість. - Ні! - Ну будь ласка! - Ні! - Я хочу! -

Із вигаданих вінницьких хронік 34

- Ось тобі кілограм гречки і кілограм рису. Необхідно відділити одне від іншого. - Василь Семеновичу, а, можливо, для напрацювання годин задля місячної премії ми займемося вдосконаленням робочого процесу в нашому відділенні банку. - Доброго дня, у вас можна оформити депозит? - Не бачите, ми зайняті! Зайдіть у наступні двері. Володимире, ти ось-ось маєш стати провідним економістом, а все страждаєш схильністю до інновацій. - Так це ж добре. - Доброго дня! У вас можна оформити кредит? - Зайдіть в наступні двері! У нас важлива нарада. Василь Семеновичу, це ж добре мати схильність до інновацій, проявляти ініціативу, дарувати свіжі ідеї систему нашого банку. - Ну так ми ж з тобою говоримо про банківську систему - фактично замкнуте явище. Як от в неолібералізмі: пропозиція формує попит. Клієнти до нас приходять, бо ми є. - Доброго дня, у мене до вас претензія через ваші драні відсотки! - Зайдіть в наступні двері! Не бачите, ми зайняті. А як же тоді конкуренція, Василь Семеновичу? В неоліберал

Із вигаданих вінницьких хронік 33

- Доброго дня! Вітаємо в театрі ім. Садовського. Здавайте одежу в гардероб, за кілька хвилин почнеться вистава "Як інтелектуальна поліція в театр ходила". Ого, бачу ви прийшли цілою групою і у вас світле фарбоване волосся. - Так, добре, що хоч ви помітили. Усе наше управління інтелектуальної поліції прийшло на цю виставу із такою інтригуючою назвою. - А, головне, що назва не порушує чужих авторських прав, а? - Це ви вдало підмітили. Майже смішно. А он на вчорашній лекції про дизайнерські інновації довелося забракувати половину лекцій, а двох лекторів запакували в камери із телевізорами, де цілодобово транслюють "Перший національний", а ще сидить еротичного театру, який незаконно використовував пози, на які авторське право має компанія "Браззерс". - А вони мають? - З низьким рівнем народжуваності, гадаю, українців це не повинно хвилювати. - Он як? Що ж, проходьте, займайте свої місця. - Панове офіцери, займайте свої місця і не

Із вигаданих вінницьких хронік 32

- Доброго дня! Вітаємо вас в нашому ресторані "Капітан Немо і вісім восьминогів". Сідайте, будь ласка. Бажаєте меню чи хочете перейти до наших фірмових страв? Одразу попереджаємо, що ми не подаємо морепродуктів. - Але ви ресторан із морсько тематикою, а ваш персонал в матроській уніформі. - Ха! - Ось так надмінно "ха"? - Навіть зверхньо. Ви ж маєте розуміти, культура протікає за тими правилами, які ми їй навішуємо. - Та невже? Відколи це офіціянти почали переживати за культуру? - Відтоді як поважні люди почали сприймати похід в ресторан за культурний відпочинок. - Ого, як це обслуговуючий персонал прориває в сарказмі. Ну добре, я ось чого прийшов. Дивіться, ось це схема збірки шафи ШФ-0125К. Мене доволі сильно збентежило кріплення скляних поличок. - Будь ласка, не вживайте слово "бентега" і похідні від нього, бо наш менеджер й досі не може відійти від українського перекладу "Мага" Джона Фаулза. - Я гадав, що ця тема вичерпала себе? - Н

Із вигаданих вінницьких хронік 31

- Станіславе Прокоповичу, чисто в гіпотетичній призмі уявіть, що в нас з вами гомосексуальні відносини із спільним проживанням. Як ви прогнозуватимите розвиток нашої спільної емпатії: вдастетися до факторного аналізу чи все-таки будете виходити з наведення аналогій? - Микола Володимировичу, подайте, будь ласка, ще цеглину. Дякую. Ваше питання різке як присудження премій в категорії краща книга року за версією комітету держтелерадіо, тому слід п одумати. Причому вголос і всім гуртом. Віра!!! - Микола Володимировичу, не можу не відмітити актуальності піднятого вами питання. Адже, з огляду, на кризу економічного і філософського неолібералізму людина все більше схиляється до пошуку собі партнера, ідентичного собі не лише по характеру, а й по статі. Владислав Тимофійовичу, сипте ще піску, будь ласка. Дякую. - Пилипе Івановичу, але ж лібералізм означає недоторканність особистості, тобто, вільний природний розвиток. І хіба гомосексуалізм в цьому плані не є цілком природнім. Майна!!! - Навіть

Із вигаданих вінницьких хронік 30

- Доброго дня.  - Доброго дня. Попереджаю, що мій клієнт має право не відповідати на ваше питання. А ви, у свою чергу, не маєте права викладати стенограф цієї розмови в соціальній мережі, зазначати імена чи тегувати мого клієнта. - Ем... це сервіс по ремонту газових колонок? - Так. - Нічого не говоріть! Ніяких чітких та однозначних відповідей! - Ну можливо й сервіс. Знаєте, я тут просто був поруч й зняв слухавку... - Так краще! - Коли це можливо сервіс по ремонту газових колонок, то в мене можливо зламався водонагрівач. - Секунду, мені необхідно порадитись зі своїм клієнтом... Він починає грати за нашими правилами, отже, в нього серйозна потреба в наших послугах, тобто, поломка настільки серйозна, що це може вимагати від вас надзвичайно багато досвіду, відповідно, ймовірність сумнівів щодо вашої кваліфікації зросте. - То що казати? - Запитайте, чому він звернувся саме до вас. - Чому ви звернулися саме до нас? - Ви ж сервіс по ремонту газових колонок! - Шановний, мій клієнт сказав, що ц