Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 32

- Доброго дня! Вітаємо вас в нашому ресторані "Капітан Немо і вісім восьминогів". Сідайте, будь ласка. Бажаєте меню чи хочете перейти до наших фірмових страв? Одразу попереджаємо, що ми не подаємо морепродуктів.
- Але ви ресторан із морсько тематикою, а ваш персонал в матроській уніформі.
- Ха!
- Ось так надмінно "ха"?
- Навіть зверхньо. Ви ж маєте розуміти, культура протікає за тими правилами, які ми їй навішуємо.
- Та невже? Відколи це офіціянти почали переживати за культуру?
- Відтоді як поважні люди почали сприймати похід в ресторан за культурний відпочинок.
- Ого, як це обслуговуючий персонал прориває в сарказмі. Ну добре, я ось чого прийшов. Дивіться, ось це схема збірки шафи ШФ-0125К. Мене доволі сильно збентежило кріплення скляних поличок.
- Будь ласка, не вживайте слово "бентега" і похідні від нього, бо наш менеджер й досі не може відійти від українського перекладу "Мага" Джона Фаулза.
- Я гадав, що ця тема вичерпала себе?
- Ні, ми зійшлись на дружньому замовчуванні. Тим не менш, згадка про маловживані слова ятрить рани нашому менеджерові. Так, ану покажіть схему. Хм, шурупових з'єднань практично немає і якщо кріпити несучі стінки, то все перетинки повинні чітко входити в пази. Та це ж робота для чотирьох людей мінімум. Ви богів просили?
- Так, але з'явився єгипетський Ра і сказав, що шафу виготовили на Володимир-Волинському меблевому комбінаті і тут він безсилий. Я от ніяк не можу розуміти, чому ці скляні полички так виступають, що шафа не може зачинятися.
- Я також немилосердно знічений, оскільки я більше спеціалізуюсь на стільцях та альтанках. Зраз уточню. Світланко!
- Га!
- Ти розбираєшся в шафі ШФ-0125К?
- Ні, це нестандартна модель, з нею багато мороки. Можливо, Софійка знає. Вона он за п'ятим столиком, інструктує людей щодо правильної дегустації грузинських вин та монтажу дивану ПРН-17 в кімнатах "хрущіки", яка знаходиться в аварійному стані.
- Софійка?
- Що вам треба?
- Ти щось знаєш про збирання шафи ШФ-0125К?
- Там що, скляні полички надто великі і шафа не зачиняється?
- Саме так!
- Переверніть схему, то дзекало на стінку, а не поличка.
- Справді? Так... О, дійсно! Це дзеркало, а це не система ніш для коньяку, а саме полички.
- Чудово! Без вас, офіціянтів в збиранні меблів як без рук. Дякую вам!
- Завжди радий. А тепер дозвольте, я бачу, що хтось із відвідувачів нелегально проніс губну гармошку.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021

"Підземні ріки течуть" Євгена Ліра: вище від страху

Після тривалої паузи я потрохи навертаюсь до оглядів книжок, причому роблю це не на фб, а в своєму блозі (даруйте, пане Цукерберг, але той ваш виступ в конгресі був непереконливим). Цього разу я стартую із Євгенія Ліра і його збірки "Підземні ріки течуть" горор-оповідань чи містичних оповідань - тут вже кожен читач може визначитись персонально, а я переходжу до справи. Містика в людській уяві є не стільки жанром, а стільки рефлексом, що десь у просторі нашого світу відбуваються незбагненні процеси, яким наша уява мимоволі надає впізнаванні та відлякуючі образи. З одного боку, неможливо надати пояснення звивинам своєї фантазії, а з іншого, незрозуміле притягує до себе питливий розум. Закриваючи двері до пітьми перед іншими людьми, особливо, перед дітьми, ми почасти забуваємо, що й самі були маленькими, що ми велися на заборонені плоди доки не куштували їхнє солодке і всю супутню гіркоту. В своїх оповіданнях автор концентрує гіркоту, згущуючи пітьму до цілком красивих маг...