Болгарка поволі опустилась в його руках на стару іржаву металеву трубу і пронизливо завижджала, випускаючи зорепад іскор від шаленого тертя. З середини самої труби вирвався протяжний глухий стогін, немов стара хрипла жінка конала від того страшного розрізу і поволі хилилась до землі. Лише одне це вижджання буквально свистіло кілька секунд між гір старого ржавого металобрухту, повільно просякаючи їх різким звуком та розчиняючись своїм передсмертним хрипом серед трупів своїх побратимів. З глухим стуком важка труба звалилась на землю, піднявши хмару пилу та зчинивши міні землетрус, від якого кілька металевих деталей в найближчій купі дрібно і пронизливо задзвеніли. На секунду все затихло, немов в скорботі за загиблою деталлю, на ржавому боці якої, крізь наліт і іржу можна було прочитати «Зроблено в СССР». Згодом світ навколо ожив різними звуками: далеко на залізниці робітники монотонно своїми кувалдами забивали костилі в шпали, по дорозі буквально з нізвідки пробурчав старий тракт...

    Йому снився високий політ над нічною землею на борту квадродрона, або ж то було вільне падіння з нерозкритим парашутом за спиною. Невпинне падіння, від чого тіло здавалось невагомим над ніччю, яка поширилась на півкулю і пітьма внизу розбавилась вогниками міст. Руки здавались крильми і він розкинув їх в сторони, аби піймати більше простору. При цьому холоду не відчувалось і він різко полетів вниз до дрібних вогників нічних міст, які вмить розсипались на пікселі, а за мить склались у картинку здоровецької чорної ями, а його права рука із шипінням дряпанулась об тверду поверхню. Мозок ще не стиг усвідомити всю небезпеку як інстинкт самозбереження змусив кінцівки шукати опори і лише та сама права рука зачепилась за виступ на стіні між залізобетонними блоками. З подряпинами та розтягнутими м'язами він виліз на твердиню і знесилений ліг на спину. Судомне дихання висвистувало в легенях, кінцівки й м'язи ломило після напруження, на шкірі виступив піт. Філ дякував усім космі...

  Четверо чоловіків із грізними обличчями пеленають мене мокрою холодною землею. Вони по черзі кидають черпаки грунту, стоячи у кутках над прямокутною ямою і говорять мовою Кутта. Аплон Мута Сонтропала Букса. Сонтропала Мето Санголіф. Раніше так само лікарі пеленали мене наляканими поглядами і намагались заспокоїти мою матінку порожніми словами: "Це такі мутації, що ви хочете - недавно ж бахнув Чорнобиль і потвори раз по раз народжуються. Не дивіться на його кінцівки. Це можна виправити". Ажо Сенкоринтен Кадо Сі Мантет. Віддайся богу в ім'я свободи. На ці слова колись спокусилась моя матінка. А я став плодом істоти, яка пронизувала різні виміри Великого Сну і в одному такому вимірі Зелла Кокла Лезокашуна стрілась моя матінка в далекому селі на Південь від цього міста, яке кличуть Вінницею. Іззено Кута Сільмерікт четверо чоловіків знають Касталокшна не стільки в обличчя, а скільки за вивченням мови Кутта і тому без вагань проникають вночі в пологовий буди...