- Доброго дня. До Європейської площі, будь ласка. - Доброго дня, сьогодні ми поговоримо з вами про сучасні літературні процеси, які покликані, як більшість вважає, змінити літературне обличчя країни. - Перепрошую, що? - О, бонусом нашої служби таксі є курс лекцій письменницької майстерності. - Ем... - Не хвилюйтеся, вартість поїздки складає так само як і за перевезення тварин. Так ось, в мистецьких колах з новою силою розгорілась полеміка щодо верховенства в сьогоднішній поезії між силабо-тоністами і верлібристами. Нагадаю, що їх об'єднує жага слави, грошей і пожиттєвий запас чорносливу. - Чорносливу? - Так, чорносливу. Дивний делікатес, жага до якого вперше звела ці сили на полі бою в Дорогичинській битві 1238 року, внаслідок якої силабо-тоніки отримали свій "вінрар", а верлібристи на довгі століття задовольнялися опозиційністю цьому патріархальному устрою. - Що за нісенітницю ви несете?! - Вам то раніше здавалось, що історія керується імперськими амбіціями, насправді ж

- Діти, проходьте сюди, тут починатиметься наша екскурсія. - А чому нас повели замість кразнавчого музею на ІТ--фірму? - Ти тупий? Сьогодні ж середа. - А, точно,  - Тихо, діти! Ми починаємо в рамках навчання знайомити вас не стільки з минулим, а скільким з майбутнім. Дивно звучить, чи не так? Направду, мені цікаво спостерігати за словесними колізіями стосовно таких вигаданих речей як час. Бо що ж ми маємо як не шкалу, на яку орієнтуємо рук тіл у фізичному світі, а потім цим користуються люди, які поширюють ілюзію на наше життя. Мовляв, гроші це час і він постійно марнується. Бо це така система... - Тетяно Степанівно, тихіше. Я бачив як за вікном проїхала автівка "Вінницяводоканал"... - Ну добре. Знайомтеся, це Олег. Дивно, що він має таке ім'я, а не якийсь Іксес345. Так, справжня людина, яка створює ботів. Ви певне вважаєте себе творцем? - Та ні, насправді ми організували екскурсії на наші фірми для підняття власної самооцінки. - Хіба у вас так все погано? - Так, забагато

- Я хочу бути босом! Я хочу бути босом! Поглянь на це крісло! Я хочу бути босом! І коронувати це життя! - Доброго дня, починаймо нараду асоціації вінницьких перукарів. Всі представники присутні? - Від Вишеньки до Тяжилова! Метал, метал, метал! Рве барабанні перетинки! Метал лез і ножиць! Рве! Рве! Рве! - Добро дня, Олексію Петровичу. Всі представники вінницьких перукарень тут і... - Всі ми тут! Всі ми тут! Сповнені запалу й металу! - Олексію Петровичу, чому на нараді грає музику рок-група? - Чому вони музиканти?! Перебирають струни і... - Та тихо, бляха-муха! - Ну ви самі казали, що наші наради нудні. Ну я був в центрі, побачив цих хлопців, яким кидали монети. - Зрозуміло, але чому саме рок-музика? - Ну бо вона доволі мотивувальна музика. - Та яка вона мотивувальна, від неї моя Свєтка не бачить фарбованого світлого волосся. - Так твоя ж Свєтка стриже чоловіків. - До нас заходить багато поліцейських із інтелектуальної поліції. - То слухайте джаз. - Від нього Вєра відрізає волосся в півт

- Привіт, Петре!  - Здоров, Володю. - Давно до тебе не телефонував. В мене буде вечірка цієї суботи і хочу запросити тебе разом із дружиною. - О, чудово! Ми залюбки прийдемо! - Ну і добре. Чекаємо на вас в суботу о 19:00. До зустрічі! - До зустрічі! Так... Який там номер.... Алло? - Служба швидкої допомоги анулювання зустрічей та побачень із людьми! Доброго дня! Чим можемо допомогти? - Добрий день! Моє ім'я Володимир Федорович і мене щойно запросили на вечірку. Сам я від запрошення не можу "відмазатись". Чи не могли б ви це владнати? - Звісно, пане! Будь ласка, назвіть номер телефону та ім'я антагоніста. - Петро Григорович, 0365487435. - Дякуємо, за півгодини ми повідомимо про результат. - Дякую вам! - Доброго дня! Це Петро Григорович? - Доброго, він самий. А це хто? - Ви мене не знаєте, скажу тільки, що я працюю у Вінницькій міськраді в департаменті контролю за сприйняттям населення комфортності міста. Скажіть, ви знаєте такого собі Володимира Федоровича? - Так, це м

- Доброго вечора, дорогі телеглядачі. Мушу попередити, що наступна програма не призначена для сімейного перегляду, тому усім, хто зібрався біля екранів парами або сім'ями, необхідно розійтися по окремим кімнатам і там продовжити перегляд нашої програми. Дякуємо за розуміння. Отже, в нас пряме включення із крамниці побутової техніки, яких повно у Вінниці. До непристойності повно. На кожному кроці. І всі пропонують надійну техніку. І всі приходять в них купувати товари. Ага, надійна техніка. Кожного разу нова надійна техніка. У вічне користування... - Всі ми з вами змушені ламати наші гаджети. Така наша пристрасть зазирати всередину техніки і людського тіла. І хоч тут продаються пральні машини, кавоварки, пилосмоки, електробритви, мультиварки і календарики із котиками на наступний рік, кожен вінничанин приходить сюди, аби втамувати своє таємне бажання потримати новий модний смартфон, провести пальцем по округлим витонченим формам, почути мелодію ввімкнення і зайти, різко безце

- Вільна каса! - Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю. - Колу, гамбургер і картоплю! Наступний! - Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю. - Колу, гамбургер і картоплю! Наступний! - Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю. - Колу, гамбургер і картоплю! Наступний! - Гав-гав-гав!!! - Перепрошую? - Гав-гав-гав!!! - Ем... Я вас не розумію. - Гав-гав-гав!!! - Покличте менеджера! - Доброго дня, пане, якійсь проблеми? - Гав-гав-гав!!! - Гав-гав-гав-гав-гав! - Гав-гав! - Гав! Колу, гамбургер і картоплю. Лесю, у нас вчора були агенти ВОДОКАНАЛУ. Невже так важко передбачити замовлення цього пана?! А-а-у-у-у-у!!! - А-а-у-у-у-у-у!!! - Отже, після чергової істерії в соціальних мережах від борців за права тварин мешканці Вінниці починають використовувати у своїх розмовах мову тварин, намагаючись надати бідолашним істотам вищого морально-соціального статусу. А як до цього ставляться вінничани? - Секунд

- Доброго дня, тут проводять співбесіду на посаду екскурсовода у Вінницький краєзнавчий музей? - Доброго, вашу кандидатуру вже погодили? - Так і я просто не можу висловити своєї радості, що ви дали мені можливість працювати в такому прекрасному місці. Вже життя про це мріяла! - Хм, в кожного свої невиліковні мрії. Отже, з попередніми умовами ви ознайомлені? - Так, і це просто справжній рай! - Хм, я не вловлюю вашого гумору, але він явно є. - О, я загартована у всіх бібліотеках, нотаріальних приймальнях і поштових відділеннях. - І вам виявилось цього мало? Іноді я не розумію людських доль... Що ж, ми працюємо з дев'ятої до дев'ятої, постійно на ногах, на туалет і обід дається аж цілих дев'яносто секунд... - А чому так мало? - Бо варто затриматися на довше як в залах почнеться мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. У нас еталон екскурсій і варто розслабити наше занудство як мало не видасться. І занесіть хоч якійсь цукерки в бухгалтерію. - Навіщо? - Бо там почнеться м

- Доброго дня! Дякую, що прийшли. В мене забився злив на кухні під мийкою. Просто не знаю, що робити. - Спокійно, пане... Андресян. Агенти "Вінницяводоканал" прибули на місце аварії. Що ви зливали, пане Андресян? - Та просто мив посуд... - Не робіть відволікаючих маневрів, пане Андресян. Система водогінних труб ніколи не бреше, щоб не говорили люди. Сідайте, зараз ми проглянемо ваше досьє. Рік тому ви почали скаржитись, що вода пахне рибою, потім почали аналізувати вміст хлорки і збагнули, що слід встановити лічильник не лише на водопостачання, але й на воловідведення, пане Андресян. І нам стало цікаво, що ви виявили. - Та нічого такого... - Пане Андресян, ми вміємо змусити говорити правду. Вода буває дуже холодна і дуже гаряча... - А то її взагалі немає... - Але ж не в нашому випадку, пане Андресян. Вода є основою комфортного проживання у Вінниці. То що ви виявили? - Що кількість отриманої води рівна кількості водовідведення. - Що означає, ніби її ніхто не споживає. Ніби нас

- Анатолій Борисовичу, можна до вас на хвилинку? - Тільки швидко, бо я зайнятий. - Анатолій Борисовичу, тут така справа. Я працюю у Вінницькій міськраді вже півроку і помітив, що обіцяні умови праці не відповідають реаліям. - Он як? - Так, коли я подавав своє резюме, то думав, що піти сюди то наче отримати листа із Хогвартсу. - Ну, ми дива не робимо, але чаклувати вміємо. - Я розумію, що багато речей в призмі посади в міськраді існують одночасно в в двох іпостасях, або не існують взагалі, або їх можна ігнорувати. Але ж це закони... - Закони виконують люди, а ми експериментатори. - Добре, але ж в умовах писали про дохід вище середнього, а тут й до середнього не дотягую, ще й купую різні там харчі невдоволеним пенсіонерам, коли ті погрожують засудити нас. До того ж передаю через сторонніх людей, аби мене не впіймали на підкупі виборців. - Ну, така школа молодого чиновника. - А ще писали про молодий дружній колектив, а на ділі це тимчасовий пункт для родичів бізнесменів, які заробляють со

- Апчхи!!! - Ой, ви чхнули мені на піцу... - Даруйте, не втримався. В мене алергія на літаки. - На літаки? Ми ж зараз у Вінниці і тут лише пам'ятники літаків. - Апчхи! - У нас є ще під Вінницею аєропорт. - Апчхи! - А ще штаб командування військово-повітряними силами. - Апчхи!!! - Та й в небі сьогодні пролетіло двоє літаків. - Апчхи!!! - І я колись стрибав із парашутом. - Апчхи!!! - В мене навіть залишився брилок із зображенням літака. - Апчхи!!! - І сьогодні я купив листівку із зображенням літака. - Апчхи!!! - Ем... Ця піца більша схожа на холодець. Хіба у вас немає засобів для лікування від цієї напасті? - Є, я співаю про шахтарів. Тільки послухайте, це написали Олександр Кульбачний і Віктор Коваленко. - О, ні... - А ви у шахті, як у себе вдома, Полів підземних вірні хазяї, Надійна міць Вкраїни-Батьківщини, Всі горизонти вами осяйні! Твердої вам покрівлі, наші гірники, На всіх пластах із золотим вугіллям, Вам, з чорнобривцями у лагідних очах, Зігрітим вічним сонячним промінням. У

- Доброго дня! Я представник інвестиційної групи, яка вкладає кошти у відкриття торгової мережі спортивного одягу. Для початку ми набираємо топ-менеджерів в центральний офіс і нас ось такі кандидатури. Перший кандидат закінчила один із кращих ВУЗів в країні з відзнакою, п'ять років успішного досвіду в потужній міжнародній компанії. Другий кандидат - кум міністра фінансів, причому три роки. За це рахують стаж? - Так, тепер рахують. В мене навіть є запис в трудовій книжці. - Зрозуміло. І що ваш стаж накопичуватиметься доти, доки ви кум? Тоді який сенс йти до нас на роботу? - Ну, мій психоаналітик порадила мені знайти собі якесь хобі, розвіятися, познайомитися з новими людьми. - Так, корисна порада. Наступний кандидат має кількарічний досвід роботи в ІТ-компанії, володіє трьома європейськими мовами, креативним мисленням, володіє запатентованою методикою успішного розвитку компаній. Просто чудово. Четвертий кандидат має за плечима потужний досвід в банківській сфері, два диплома в сфер

- Лікарю, ви зможете мені допомогти? - Зможу, тільки спочатку розповім вам про свої підсумки 2017-го року і про плани 2018-го року. - Ось це мене й турбує. Я хочу порізати на шматочки усіх людей, які це мовлять. - Але ж ці люди старались. Чому б їм не розповісти це? - Та хріново вони старались, коли я записався до вас на прийом. - Ну а на чому ви тримаєтесь? - На Твін-Пікс-марафоні. Три сезони і плюс повнометражний фільм і фільм із вирізаними сценами. - Ви надто задерли планку. Тре було починати з "Ігри престолів". - Дешева фуйня! Лікарю, мій психоз вимагає все-таки вибагливіших ліків. - Ром? Грузинське вино? - Так, але воно закінчується. - Якось ізолюватись від людей намагались? - Так, але вони всі стріляють петардами. - Моя порада: не зважайте. - Легко вам казати, коли ви так само хотіли мовити за підсумки року. - Не втримався. Хоча по правді, вони нікому на фуй не потрібні. - Як гадаєте, все справа у Вінниці? - Так, давно помітив, що всі понти в цьому міст