- Анатолій Борисовичу, можна до вас на хвилинку?
- Тільки швидко, бо я зайнятий.
- Анатолій Борисовичу, тут така справа. Я працюю у Вінницькій міськраді вже півроку і помітив, що обіцяні умови праці не відповідають реаліям.
- Он як?
- Так, коли я подавав своє резюме, то думав, що піти сюди то наче отримати листа із Хогвартсу.
- Ну, ми дива не робимо, але чаклувати вміємо.
- Я розумію, що багато речей в призмі посади в міськраді існують одночасно в в двох іпостасях, або не існують взагалі, або їх можна ігнорувати. Але ж це закони...
- Закони виконують люди, а ми експериментатори.
- Добре, але ж в умовах писали про дохід вище середнього, а тут й до середнього не дотягую, ще й купую різні там харчі невдоволеним пенсіонерам, коли ті погрожують засудити нас. До того ж передаю через сторонніх людей, аби мене не впіймали на підкупі виборців.
- Ну, така школа молодого чиновника.
- А ще писали про молодий дружній колектив, а на ділі це тимчасовий пункт для родичів бізнесменів, які заробляють собі стаж і роблять старт в кар'єрі, або ж люди передпенсійного віку, які пересиджують перед досягненням цієї ж пенсії. Їхня мета - відсидіти певний термін, а не робити свою роботу.
- До чого ти хилиш?!
- Анатолій Борисовичу, я хочу, аби підняли зарплату.
- Кому?
- Мені, Дмитру Тимофійовичу.
- Он як? Хвилину... Алло, Марія Іванівно, ваша зарплата вас влаштовує? А всіх інших у відділі? Також влаштовує... Дякую вам. Отже, Дмитро Тимофійовичу, усіх людей у вашому відділі влаштовує рівень зарплати, окрім вас. Тобто, ви спробували підняти бунт. А за це в нашому піратському кодексі передбачено єдине покарання: прогулянка дошкою на набережній "Рошен".
- Але ж, Анатолій Борисовичу...
- Капітан Анатолій Борисович!!! Микола Петрович, беріть мотузку, наші костюми і зайдіть до мене.
- Гойдає синє море хвилі
В трюмах золото миле
Чекають дівчата і кораблі
Своєї участі на дні
Чорні стяги, веселі кості
Стрічайте, королі, ромових гостей
Всі незгодні йдуть дошками
На корм акулам і мошкам
Гей-гей, вітрила в небо
Гей-гей, заливаймо рому в себе
Дмитро Тимофіювичу, за те, що ви посміли сумніватися в нашій піратській честі й правді, за те, що мали нахабство сумніватися в справедливості нагороди від джентльменів удачі, ми проведемо вас дошкою і най Південний Буг змилується над вашою грішною душею своїми подільськими водами. Вам є що сказати наостанок?
- Та ви йобнулись!
...
- Слухайте, а що це там за брутальні піратські пісеньки на березі річки?
- А, це в міськраді знову відкрилась вакансія.
- Тільки швидко, бо я зайнятий.
- Анатолій Борисовичу, тут така справа. Я працюю у Вінницькій міськраді вже півроку і помітив, що обіцяні умови праці не відповідають реаліям.
- Он як?
- Так, коли я подавав своє резюме, то думав, що піти сюди то наче отримати листа із Хогвартсу.
- Ну, ми дива не робимо, але чаклувати вміємо.
- Я розумію, що багато речей в призмі посади в міськраді існують одночасно в в двох іпостасях, або не існують взагалі, або їх можна ігнорувати. Але ж це закони...
- Закони виконують люди, а ми експериментатори.
- Добре, але ж в умовах писали про дохід вище середнього, а тут й до середнього не дотягую, ще й купую різні там харчі невдоволеним пенсіонерам, коли ті погрожують засудити нас. До того ж передаю через сторонніх людей, аби мене не впіймали на підкупі виборців.
- Ну, така школа молодого чиновника.
- А ще писали про молодий дружній колектив, а на ділі це тимчасовий пункт для родичів бізнесменів, які заробляють собі стаж і роблять старт в кар'єрі, або ж люди передпенсійного віку, які пересиджують перед досягненням цієї ж пенсії. Їхня мета - відсидіти певний термін, а не робити свою роботу.
- До чого ти хилиш?!
- Анатолій Борисовичу, я хочу, аби підняли зарплату.
- Кому?
- Мені, Дмитру Тимофійовичу.
- Он як? Хвилину... Алло, Марія Іванівно, ваша зарплата вас влаштовує? А всіх інших у відділі? Також влаштовує... Дякую вам. Отже, Дмитро Тимофійовичу, усіх людей у вашому відділі влаштовує рівень зарплати, окрім вас. Тобто, ви спробували підняти бунт. А за це в нашому піратському кодексі передбачено єдине покарання: прогулянка дошкою на набережній "Рошен".
- Але ж, Анатолій Борисовичу...
- Капітан Анатолій Борисович!!! Микола Петрович, беріть мотузку, наші костюми і зайдіть до мене.
- Гойдає синє море хвилі
В трюмах золото миле
Чекають дівчата і кораблі
Своєї участі на дні
Чорні стяги, веселі кості
Стрічайте, королі, ромових гостей
Всі незгодні йдуть дошками
На корм акулам і мошкам
Гей-гей, вітрила в небо
Гей-гей, заливаймо рому в себе
Дмитро Тимофіювичу, за те, що ви посміли сумніватися в нашій піратській честі й правді, за те, що мали нахабство сумніватися в справедливості нагороди від джентльменів удачі, ми проведемо вас дошкою і най Південний Буг змилується над вашою грішною душею своїми подільськими водами. Вам є що сказати наостанок?
- Та ви йобнулись!
...
- Слухайте, а що це там за брутальні піратські пісеньки на березі річки?
- А, це в міськраді знову відкрилась вакансія.
Коментарі
Дописати коментар