Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 27

- Я хочу бути босом!
Я хочу бути босом!
Поглянь на це крісло!
Я хочу бути босом!
І коронувати це життя!
- Доброго дня, починаймо нараду асоціації вінницьких перукарів. Всі представники присутні?
- Від Вишеньки до Тяжилова!
Метал, метал, метал!
Рве барабанні перетинки!
Метал лез і ножиць!
Рве! Рве! Рве!
- Добро дня, Олексію Петровичу. Всі представники вінницьких перукарень тут і...
- Всі ми тут! Всі ми тут!
Сповнені запалу й металу!
- Олексію Петровичу, чому на нараді грає музику рок-група?
- Чому вони музиканти?!
Перебирають струни і...
- Та тихо, бляха-муха!
- Ну ви самі казали, що наші наради нудні. Ну я був в центрі, побачив цих хлопців, яким кидали монети.
- Зрозуміло, але чому саме рок-музика?
- Ну бо вона доволі мотивувальна музика.
- Та яка вона мотивувальна, від неї моя Свєтка не бачить фарбованого світлого волосся.
- Так твоя ж Свєтка стриже чоловіків.
- До нас заходить багато поліцейських із інтелектуальної поліції.
- То слухайте джаз.
- Від нього Вєра відрізає волосся в півтора рази коротше.
- Тоді електроніку.
- Від неї Таня починає голити.
- О, боже, вона ж в жіночому залі...
- Не переживайте, вона зараз працює в залізничному вокзалі.
- Не морочте голову! Слухайте класику!
- Під Бетховена ніхто не користується феном, під Моцарта усім роблять каре, під Баха завивають волосся на скручений в трубочку журнал "Однокласник", під Чайковського ніхто не хоче торкатись волосся на маківці.
- А саундтреки із диснеївських мультфільмів?
- Під них Сергій грає на губній гармошці.
- Тільки не губна гармошка!
- Тільки не губна гармошка!
- Та тихо! Не бійтеся, його тут немає.
- Що нам робити з музикою?
- Може заборонимо?
- Як вам легко казати, а що напишуть в фейсбуці? Що знову вінницькі перукарі здійснюють диктат "Королів зануд"? Ні-ні, краще я забороню губні гармошки.
....
- А що не так з губними гармошками?
- Тс-с-с... Ти новенька?
- Ага...
- То слухай, кажуть, що ці рок-музиканти раніше були віруючими.
- Секта?
- Гірше, менеджери продаж.
- О боже...
- От як тільки вони почують губну гармошку то починають мовити приблизно так: "Доброго дня! Ви любити ходите в баню? У нас є класна пропозиція для вас..."
- Бляха-муха... Добре, що Мирослава цього не чує, бо знову почне каркати: "Не баня, а лазня! Не баня, а лазня!"...
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...
Дописати коментар
Докладніше

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021
Дописати коментар
Докладніше

"Підземні ріки течуть" Євгена Ліра: вище від страху

Після тривалої паузи я потрохи навертаюсь до оглядів книжок, причому роблю це не на фб, а в своєму блозі (даруйте, пане Цукерберг, але той ваш виступ в конгресі був непереконливим). Цього разу я стартую із Євгенія Ліра і його збірки "Підземні ріки течуть" горор-оповідань чи містичних оповідань - тут вже кожен читач може визначитись персонально, а я переходжу до справи. Містика в людській уяві є не стільки жанром, а стільки рефлексом, що десь у просторі нашого світу відбуваються незбагненні процеси, яким наша уява мимоволі надає впізнаванні та відлякуючі образи. З одного боку, неможливо надати пояснення звивинам своєї фантазії, а з іншого, незрозуміле притягує до себе питливий розум. Закриваючи двері до пітьми перед іншими людьми, особливо, перед дітьми, ми почасти забуваємо, що й самі були маленькими, що ми велися на заборонені плоди доки не куштували їхнє солодке і всю супутню гіркоту. В своїх оповіданнях автор концентрує гіркоту, згущуючи пітьму до цілком красивих маг...
Дописати коментар
Докладніше