Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 27

- Я хочу бути босом!
Я хочу бути босом!
Поглянь на це крісло!
Я хочу бути босом!
І коронувати це життя!
- Доброго дня, починаймо нараду асоціації вінницьких перукарів. Всі представники присутні?
- Від Вишеньки до Тяжилова!
Метал, метал, метал!
Рве барабанні перетинки!
Метал лез і ножиць!
Рве! Рве! Рве!
- Добро дня, Олексію Петровичу. Всі представники вінницьких перукарень тут і...
- Всі ми тут! Всі ми тут!
Сповнені запалу й металу!
- Олексію Петровичу, чому на нараді грає музику рок-група?
- Чому вони музиканти?!
Перебирають струни і...
- Та тихо, бляха-муха!
- Ну ви самі казали, що наші наради нудні. Ну я був в центрі, побачив цих хлопців, яким кидали монети.
- Зрозуміло, але чому саме рок-музика?
- Ну бо вона доволі мотивувальна музика.
- Та яка вона мотивувальна, від неї моя Свєтка не бачить фарбованого світлого волосся.
- Так твоя ж Свєтка стриже чоловіків.
- До нас заходить багато поліцейських із інтелектуальної поліції.
- То слухайте джаз.
- Від нього Вєра відрізає волосся в півтора рази коротше.
- Тоді електроніку.
- Від неї Таня починає голити.
- О, боже, вона ж в жіночому залі...
- Не переживайте, вона зараз працює в залізничному вокзалі.
- Не морочте голову! Слухайте класику!
- Під Бетховена ніхто не користується феном, під Моцарта усім роблять каре, під Баха завивають волосся на скручений в трубочку журнал "Однокласник", під Чайковського ніхто не хоче торкатись волосся на маківці.
- А саундтреки із диснеївських мультфільмів?
- Під них Сергій грає на губній гармошці.
- Тільки не губна гармошка!
- Тільки не губна гармошка!
- Та тихо! Не бійтеся, його тут немає.
- Що нам робити з музикою?
- Може заборонимо?
- Як вам легко казати, а що напишуть в фейсбуці? Що знову вінницькі перукарі здійснюють диктат "Королів зануд"? Ні-ні, краще я забороню губні гармошки.
....
- А що не так з губними гармошками?
- Тс-с-с... Ти новенька?
- Ага...
- То слухай, кажуть, що ці рок-музиканти раніше були віруючими.
- Секта?
- Гірше, менеджери продаж.
- О боже...
- От як тільки вони почують губну гармошку то починають мовити приблизно так: "Доброго дня! Ви любити ходите в баню? У нас є класна пропозиція для вас..."
- Бляха-муха... Добре, що Мирослава цього не чує, бо знову почне каркати: "Не баня, а лазня! Не баня, а лазня!"...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021