Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 23

- Доброго дня, тут проводять співбесіду на посаду екскурсовода у Вінницький краєзнавчий музей?
- Доброго, вашу кандидатуру вже погодили?
- Так і я просто не можу висловити своєї радості, що ви дали мені можливість працювати в такому прекрасному місці. Вже життя про це мріяла!
- Хм, в кожного свої невиліковні мрії. Отже, з попередніми умовами ви ознайомлені?
- Так, і це просто справжній рай!
- Хм, я не вловлюю вашого гумору, але він явно є.
- О, я загартована у всіх бібліотеках, нотаріальних приймальнях і поштових відділеннях.
- І вам виявилось цього мало? Іноді я не розумію людських доль... Що ж, ми працюємо з дев'ятої до дев'ятої, постійно на ногах, на туалет і обід дається аж цілих дев'яносто секунд...
- А чому так мало?
- Бо варто затриматися на довше як в залах почнеться мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. У нас еталон екскурсій і варто розслабити наше занудство як мало не видасться. І занесіть хоч якійсь цукерки в бухгалтерію.
- Навіщо?
- Бо там почнеться мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. Весь час відганяйте відвідувачів від кістяка мамонта. Бо варто їм затриматись на хвилину довше і почнеться...
- ...мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія.
- Чудово! Також вам доведеться пакувати, відпраляти і приймати, розпаковувати експонати.
- Тобто, вони не завжди тут?
- Ні, вони завжди тут, але їх потрібно пакувати і відправляти, приймати і розпаковувати. Зрозуміло?
- Ні...
- І я не розумію, але якщо я цього не робитиму то почнеться мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. Далі, якщо багато відвідувачів, то ми починаємо генеральне прибирання.
- Але ж людям буде незручно.
- Людям має бути незручно - це неписане правило музеїв, якщо стане надто зручно для великої кількості людей, то почнеться мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. Вам зрозуміло? Бо якщо розумієте, то вам не місце в нашому музеї!
- Ем...
- Чудово, приступайте до роботи. А я додому...
- Зараз тільки третя дня...
- В мене вдома мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. А я не хочу це пропустити.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021