Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 24

- Вільна каса!
- Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю.
- Колу, гамбургер і картоплю! Наступний!
- Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю.
- Колу, гамбургер і картоплю! Наступний!
- Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю.
- Колу, гамбургер і картоплю! Наступний!
- Гав-гав-гав!!!
- Перепрошую?
- Гав-гав-гав!!!
- Ем... Я вас не розумію.
- Гав-гав-гав!!!
- Покличте менеджера!
- Доброго дня, пане, якійсь проблеми?
- Гав-гав-гав!!!
- Гав-гав-гав-гав-гав!
- Гав-гав!
- Гав! Колу, гамбургер і картоплю. Лесю, у нас вчора були агенти ВОДОКАНАЛУ. Невже так важко передбачити замовлення цього пана?! А-а-у-у-у-у!!!
- А-а-у-у-у-у-у!!!
- Отже, після чергової істерії в соціальних мережах від борців за права тварин мешканці Вінниці починають використовувати у своїх розмовах мову тварин, намагаючись надати бідолашним істотам вищого морально-соціального статусу. А як до цього ставляться вінничани?
- Секунду, я тут трохи заклопотана...
- Та нічого, можете не знімати маску.
- Не маску, а балаклаву. Отже, з одного боку, люди давно мріяли користуватись універсальними словами, які б означали практично все для лаконічності висловлювання, а з іншого, кожен раз по раз страждає на запалення індивідуалізму, прояв якого можливий лише в унікальності вимови. Іншими словами, або ти гавкаєш і співчуваєш тваринам, або ти мовиш як безсердечний мудак. А тепер дозвольте. В мене тут справи... Всім стояти на місцях вилупки! Це пограбування! Колеги, відкривайте каси!
- Дякуємо за вашу думку. Однозначну підтримку такій моді висловили депутати обласних і міських рад. Кажуть, що це дуже допомагає на голосуванні при прийнятті бюджету на наступний рік.
- Видатки на службовий апарат державних органів складе мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу, а видатки на ремонти соціальних об'єктів будуть на рівні гав-гав-гав-гав-гав. Голосуємо... Одностайно!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021