Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 24

- Вільна каса!
- Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю.
- Колу, гамбургер і картоплю! Наступний!
- Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю.
- Колу, гамбургер і картоплю! Наступний!
- Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю.
- Колу, гамбургер і картоплю! Наступний!
- Гав-гав-гав!!!
- Перепрошую?
- Гав-гав-гав!!!
- Ем... Я вас не розумію.
- Гав-гав-гав!!!
- Покличте менеджера!
- Доброго дня, пане, якійсь проблеми?
- Гав-гав-гав!!!
- Гав-гав-гав-гав-гав!
- Гав-гав!
- Гав! Колу, гамбургер і картоплю. Лесю, у нас вчора були агенти ВОДОКАНАЛУ. Невже так важко передбачити замовлення цього пана?! А-а-у-у-у-у!!!
- А-а-у-у-у-у-у!!!
- Отже, після чергової істерії в соціальних мережах від борців за права тварин мешканці Вінниці починають використовувати у своїх розмовах мову тварин, намагаючись надати бідолашним істотам вищого морально-соціального статусу. А як до цього ставляться вінничани?
- Секунду, я тут трохи заклопотана...
- Та нічого, можете не знімати маску.
- Не маску, а балаклаву. Отже, з одного боку, люди давно мріяли користуватись універсальними словами, які б означали практично все для лаконічності висловлювання, а з іншого, кожен раз по раз страждає на запалення індивідуалізму, прояв якого можливий лише в унікальності вимови. Іншими словами, або ти гавкаєш і співчуваєш тваринам, або ти мовиш як безсердечний мудак. А тепер дозвольте. В мене тут справи... Всім стояти на місцях вилупки! Це пограбування! Колеги, відкривайте каси!
- Дякуємо за вашу думку. Однозначну підтримку такій моді висловили депутати обласних і міських рад. Кажуть, що це дуже допомагає на голосуванні при прийнятті бюджету на наступний рік.
- Видатки на службовий апарат державних органів складе мяу-мяу-мяу-мяу-мяу-мяу, а видатки на ремонти соціальних об'єктів будуть на рівні гав-гав-гав-гав-гав. Голосуємо... Одностайно!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

Сергій Рибницький "СВІТЛІ ДНІ ДЛЯ КАТІ". Розділ 1 Calcination руйнування

  — Я бажаю усім вам страшної болісної смерті. — говорив Микола Павлович рівним сповненим стриманої злоби голосом, — Я бажаю вам помирати в муках і з такими боргами, щоб ще й вашим внукам вистачило на решту їхнього жалюгідного життя. Група людей стояли собі на ґрунтовій дорозі, де в кількох місцях ще залишилися плями стародавнього асфальту, що обрамлював глибокі ями. Вибоїни з часом всіяли шлях і слугували випробуванням для поодиноких автівок місцевих мешканців та місцями, де збиралась вода від нечастих дощів. Цього літа посуха затягнулася і дрібні ями дещо затягнулися пилом. Ранкова спека і легкий вітер ганяли куряву поміж людей, які сперечалися на вулиці, по обидві боки якої тягнулися будинки різного віку і різної доглянутості. Люди зібралися навпроти величезної одноповерхової садиби із вартісним оздобленням, високим парканом, а по інший бік тонули в зарослях платанів та шипшини старі покинуті хатки. Садиба осіла нижче рівня вулиці, що високий з металевого профнастилу паркан ви...

24 рік текст сімдесят шостий (останній)

  прокинутись і подалі від пітьми усім заправляє головний біль усім заправляють голоси із бункерів вода загартована холодом і ось людина загартована ніччю поцяткована зорями каже що час додому а інший не знає де його дім і куди йти третій спльовує під ноги і каже що нікуди не треба йти тут усе уся любов і ненависть і варто визирнути назовні як тобі допоможуть зі здоров'ям життям чи навіть смертю   там далеко за спинами невідомо що невідомо що там прірва у всьому там вирва від вибуху про який нічого не чув про який скоро нагадають   за відсутність і присутність треба платити чисто листям чи то снігом хтось скаже додому але буде важко усе опадатимуть обличчя тих кому вже не важко хто вже дома а серце все натягнуте дорогою якої давно немає яка все в голові і скроні розриває і землю розриває останні рядки останні сни он світло пекуче прорізається і першим пірнаєш невідомо куди   останні ковтки останні дзвінк...