Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 18

- Лікарю, ви зможете мені допомогти?
- Зможу, тільки спочатку розповім вам про свої підсумки 2017-го року і про плани 2018-го року.
- Ось це мене й турбує. Я хочу порізати на шматочки усіх людей, які це мовлять.
- Але ж ці люди старались. Чому б їм не розповісти це?
- Та хріново вони старались, коли я записався до вас на прийом.
- Ну а на чому ви тримаєтесь?
- На Твін-Пікс-марафоні. Три сезони і плюс повнометражний фільм і фільм із вирізаними сценами.
- Ви надто задерли планку. Тре було починати з "Ігри престолів".
- Дешева фуйня! Лікарю, мій психоз вимагає все-таки вибагливіших ліків.
- Ром? Грузинське вино?
- Так, але воно закінчується.
- Якось ізолюватись від людей намагались?
- Так, але вони всі стріляють петардами.
- Моя порада: не зважайте.
- Легко вам казати, коли ви так само хотіли мовити за підсумки року.
- Не втримався. Хоча по правді, вони нікому на фуй не потрібні.
- Як гадаєте, все справа у Вінниці?
- Так, давно помітив, що всі понти в цьому місті втрачають силу.
- Це через річку?
- Ні, швидше через відсутності урбаністичної бульбашки. Розумієте, всі мистецькі цінності, авторитети, торгові марки - це прийнятні правила гри. А вінничани не грають в ігри, вони підходять до життя доволі спрощено.
- Тобто, якщо мовити за підсумки року...
- О, час це також правила гри, які можна і відхилити. Одна справа прокидатись під будильник, а інша - підводити підсумки задля одного вихідного.
- Тобто, час - це прийняття правил гри?
- Ну так, астрономічні особливості нашої Сонячної системи це лише відносність, хвилини, години і дні - це шкала годинників і календарів. Тобто, їхня циклічність і наша лінійність життя. Якщо ви дивитесь Твін-Пікс, то там присутня суперечність між циклічністю та лінійністю головних героїв.
- Так... Тут ви праві. А як щодо Вінниці?
- Тут явна прямолінійність. Бо урбаністичність тяжіє до циклічності.
- Вам не здається, що ця хроніка про Вінницю мала б бути смішнішою?
- Так, із залученням поліції, коли поліцейські замість допомоги розповідали про свої підсумки роки і плани на майбутній. Але по правді, плани то річ умовна, вона більше доводить існування лінійності.
- Ще одна пляшка рому.
- Так і обов'язково в термо-чашці.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021