Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 31

- Станіславе Прокоповичу, чисто в гіпотетичній призмі уявіть, що в нас з вами гомосексуальні відносини із спільним проживанням. Як ви прогнозуватимите розвиток нашої спільної емпатії: вдастетися до факторного аналізу чи все-таки будете виходити з наведення аналогій?
- Микола Володимировичу, подайте, будь ласка, ще цеглину. Дякую. Ваше питання різке як присудження премій в категорії краща книга року за версією комітету держтелерадіо, тому слід подумати. Причому вголос і всім гуртом. Віра!!!
- Микола Володимировичу, не можу не відмітити актуальності піднятого вами питання. Адже, з огляду, на кризу економічного і філософського неолібералізму людина все більше схиляється до пошуку собі партнера, ідентичного собі не лише по характеру, а й по статі. Владислав Тимофійовичу, сипте ще піску, будь ласка. Дякую.
- Пилипе Івановичу, але ж лібералізм означає недоторканність особистості, тобто, вільний природний розвиток. І хіба гомосексуалізм в цьому плані не є цілком природнім. Майна!!!
- Навіть більше, Оресте Сергійовичу, з огляду на задоволення своїх суто сексуальних поотягів без наслідків, тобто, без утворення сім'ї це квінтесенція усього природного. Але ж людина соціальна істота і прагне розвивати відносини.
- Ось бачте, Станіславе Прокопивичу, розвивати відносини є необхідністю. І от уявість собі, що ми починаємо спільно жити. Ще цегли?
- Так, дякую. Микола Володимировичу, от наше спільне проживання необміно крутитиметься навколо дивана перед телевізором і не можу не зауважити, що ми дійдемо до сексуального контакту. Але як бути далі, як ми зможемо спільно переглядати футбол і пити пиво, коли побували всередині один одного? Тут слід повернутися до теорії статевих відносин, коли перший сексуальний контакт символізує собою збуджуючу невідомість, подорож незвіданими стежками. Так, чоловік із чоловіком отримає своє взаємне задоволення, але коли вони почнуть вітворювати статеві акти раз за разом, то невідомість і збудження розсіюватимуться, а перегляд футболу буде здаватись сумним замінником в чоловічій компанії.
- Станіславе Прокопивичу, цікава у вас позиція. Ще цегли?
- Так, дякую. Стережіться! Прораб!
- Панове, ви знаєте свої ролі...
- Що там хлопці?
- Петровичу, де, бляха, нормальний цемент, бо ця фігня не тримає камінці.
- Начальника, відпусти на пиво!
- Ша, хлопці, все буде!
- А Манька принесе хавки?
- Буде вам Манька. Ви тільки дивіться, щоб на стройці професори не завелися.
- Петровичу, все буде норм, не сци!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021