Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 35

- Кохана, завтра день усіх закоханих...
- Ум-м-м... Я заінтригована!
- Не перебивай мене, кохана...
- Я не перебиваю, а висловлюю свої почуття заінтрегованості.
- Ну так, але іноді цілком достатньо легкого здивування здіймання бровами вгору і солодкого виразу на обличчі.
- Хто тобі сказав, що цього достатньо? Я от ніколи не помічала за тобою відмінних навичок читати мікроміміку на моєму обличчі.
- Ну бо я маю звичку опускати голову донизу, я сутулюсь.
- А міг би й не сутулитись.
- Я відчуваю важкість буття, тому й звернувся до тебе з проханням до дня всіх закоханих.
- Важкість буття? І що ж це за прохання і чому саме до дня закоханих ти згадав про важкість буття, будучи зі мною одруженим?
- Ну бо я тут подумав...
- З опущеною головою?
- Так з опущеною головою. Так мені легше думати.
- І до чого ти додумався?
- Можна цієї ночі я буду зверху?
- Тобто, після цього буття має полегшати?
- Це важко пояснити, але хоч цієї ночі дай мені таку можливість.
- Ні!
- Ну будь ласка!
- Ні!
- Я хочу!
- Ні!
- Ну скачаю я для тебе той фільм!
- Ні!
- Мають же бути якійсь важелі впливу! Мені що, звернутись до органів влади.
- Доброго дня, шановні глядачі. Ми ведемо свій репортаж із Верховної Ради...
- Шановні депутати! Сьогодні на повістці дня: медична реформа, ремонт автошляхів, зняття недоторканності із 16 депутатів, імпічмент Президенту і хто буде зверху в подружжі Пшешинсько-Горських до дня всіх закоханих. Яке питання будемо розглядати першим?
- Хто буде зверху в подружжі Пшешинсько-Горських до дня всіх закоханих!!!
- Після 12-годинного обговорення депутати так і не дійшли до конкретного рішення. Оголошено перерву до ранку, планують залучити екпертів із різних відомств. А тим часом, представники МВФ, які спочатку обурились таким ходом подій у ВР, тепер висловлюють своє захоплення тим, як народні обранці співпереживають проблемам окремих людей. Студіє?... Колеги, будь ласка, не смійтеся так голосно...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021

"Підземні ріки течуть" Євгена Ліра: вище від страху

Після тривалої паузи я потрохи навертаюсь до оглядів книжок, причому роблю це не на фб, а в своєму блозі (даруйте, пане Цукерберг, але той ваш виступ в конгресі був непереконливим). Цього разу я стартую із Євгенія Ліра і його збірки "Підземні ріки течуть" горор-оповідань чи містичних оповідань - тут вже кожен читач може визначитись персонально, а я переходжу до справи. Містика в людській уяві є не стільки жанром, а стільки рефлексом, що десь у просторі нашого світу відбуваються незбагненні процеси, яким наша уява мимоволі надає впізнаванні та відлякуючі образи. З одного боку, неможливо надати пояснення звивинам своєї фантазії, а з іншого, незрозуміле притягує до себе питливий розум. Закриваючи двері до пітьми перед іншими людьми, особливо, перед дітьми, ми почасти забуваємо, що й самі були маленькими, що ми велися на заборонені плоди доки не куштували їхнє солодке і всю супутню гіркоту. В своїх оповіданнях автор концентрує гіркоту, згущуючи пітьму до цілком красивих маг...