Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 38

- Доброго ранку, брати й сестри мої. Сьогодні як і завжди о цій порі наша вінницька передача "Життя без інвестицій". Змученим і стражденним ми говоримо: "Жити необхідно без інвестицій". Коли ми йдемо темними шляхами, коли наше серце стискається у відчутті апокаліпсису, то дух наш часто спокушається необхідністю інвестицій. Про це з усіх сторін нам говорять падші люди своїми хтивими устами. Але ж ні, ми з вами, брати й сестри, ведемо праведний образ життя, говорячи тверде "ні" необхідності інвестицій. Адже погляньмо на буття, а його прекрасні сторони, які прекрасні у всьому і звучить це прекрасно. А що стоїть за інвестиціями? Всі ми добре знаємо, що це шлях в безодню, який масони прописали в сучасній економічній теорії. Все починається з невинного підняття заробітньої плати, а потім необхідно купувати новий транспорт, змінювати основні засоби, наймати дизайнера. Це затягує сильніше від наркотиків. Але ні, ми повинні впиратися, боротися проти диктату необхідності інвестицій. Ну і що, що обладнаня ще встановлено за радянського періоду? Наші діди витискали з нього по максимум і нічого, метал витримує все, запчастини до нього продаються за низькими цінами, або навіть можна виготовити власноруч. Капітальний ремонт? Хто-небудь може роз'яснити що це? Звісно, не можуть, бо розуміють, що цілком достатньо поточного. Нові комп'ютери? Цілком вистачить старих, коли берегти техніку і часто збирати пилосмоком все сміття із системного блоку. Інвестиції спотворюють наше життя, заважають прекрасному спогляданню прекрасного в цьому прекрасному житті.
- Я керую своїм бізнесом вже 15 років. Спочатку я інвестував мов дурний, в сім'ї не ладилось, наймані працівники тонули в пороках. Але все змінилось. Я відкрив для себе, що можна жити без інвестицій, бачити, яке це життя прекрасне, що жоден поет не може описати. Я зав'язав з інвестиціями, стосунки в сім'ї налагодились, ми вже збудували два будинки, купили останню марку "БМВ", у працівників зникли пороки, вони більше часу проводять на роботі, кожну частку душі віддають на виготовлення продукції, тримають себе в формі, сидять на дієті. Дякую, тобі, прекрасне життя без інвестицій.
- Приклад Володимира надихає, чи не так, брати й сестри мої? Якщо ви й досі страждаєте від необхідності інвестицій і вся краса життя від вас тікає, то кажіть "Ні" інвестиціям. Заплющуйте очі, стиснюйте кулаки і кажіть: "Ні - інвестиціям". Кожної миті на робочому місці, на кожній нараді "Ні - інвестиціям". І най прибуде з вами краса цього світу...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021