ти зрозумій не до геройства
воно все
мій перший командир пішки
переходив
мінні поля і багато косив
клятої русні
немов ламку болотяну траву
і говорив
що пив безбожно у рівному й
польщі
за три дні помер від уламку
в печінці
він не віддавав наказів а
все нас просив
ніби нещасна людина що й не
відмовиш
а далі нас розкидало то
південь то схід
безіменні генерали із
кам’яними лицями
казали що усе буде добре а
швидше
стане гаплик а другий
командир вчив
статут і нас вести облікові
журнали
і підступила порожнеча як
то буває
коли піднімаєш камінь і під
ним чорнота
так і я почав говорити із
собою допоки
друга зима змінила третього
командира
якого ніхто не бачив а лише
чув мов
той голос що хотів говорити
зі мною
витісняв мене з голови і
навіть уві сні
приходив в образі діви
немічної смерті
я схоплювався в холод
говорив до себе
о народе мій чи ти ще там
за спиною
чи відомі тобі правила гри
або ж твої діти
не знають вартості
відтягнутого затвору
зрозумій прославляй спокій
кажи «люблю»
говори із собою свари кляни
і хвали
хто тут ще крім тебе
викликатиме дощі
бо четвертий командир
вимагає вогню
четвертий командир читає
проповідь
четвертий командир розламує
хліб
мокає у вино і каже що до
сходу сонця
мене зрадиш саме ти
23р.
Коментарі
Дописати коментар