сніданок драконів   спочатку ти береш усю провину на себе а потім провина інших працює на тебе усією країною у яку граються патріоти коли їх ніхто не любить   за провини дихаєш як у падінні коли ромашковий парашут закриває усе небо усі бари і пральні де ти переш футболки після квітів сигарет дощів коли тебе можуть впізнати дзеркала і нудні розмови про долоні покусані драконами   а твої дракони пали крилонотами коли спрага ще лікувала богів білими плямами на мапі легень обпали поза клавіші і поза землі насінинами у молитвах пастуха   і ти все що колись залишиться від порції сніданку драконів ти береш усю провину на себе і у світі не буде нічого нового коли окрім її часу ти крастимеш і її чудовиськ                                    ...