Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 14

- Доброго дня, любі мої жадані телеглядачі! З вами наша щотижнева телепрограма"Стартап та інші вінницькі діагнози". Сьогодні ми в гостях у бізнесмена, власника книгарні "Букіністична територія сліпого Веселого Роджера і п'ятнадцять мерців біля скрині з уціненими коштовностями королевою Вікторією" Віктора Павловича Птулешинського.
- Доброго дня!
- Вікторе Павловичу, можна при розмові з вами я не буду вимовляти повністю назву вашої книгарні, а називатиму її так, як охрестили вінничани - БТ?
- Так, без проблем.
- Отже, розкажіть про успіх БТ. Як вона вона стала популярною в культурних колах Вінниці?
- Ну все доволі просто: наші працівники усіма методами намагаються не продавати книг відвідувачам.
- То це виходить бібліотека?
- Ні, це книжковий магазин, але ми орієнтовані не продавати книг.
- І що виходить?
- Так, за півроку жодної проданої книги.
- Можна на це подивтися.
- Будь ласка.
- Доброго дня! Чи є у вас книга "Думай і багатій"?
- Доброго дня. Так, звісно є. Є аж два варіанти від двох видавництв.
- Хм, а який кращий?
- В цьому й проблема пані. Існує два варіанти цієї книги, чим підривається сама концепція заголовку.
- Добре, давайте та, що дешевша.
- Ви впевнені. Дешеві варіанти не виправдовують себе.
- Добре, тоді дорожчу.
- Впевнені, все-таки марнування грошей, що не відповідає назві книги.
- Гараз, тоді візьму перевірену класику "Село не люди" Люко Дашвар.
- Вона десь лежить на полиці, я навіть не знаю де.
- О, маленька книжечка Хюгге. Її я точно візьму.
- На жаль, пані, завис касовий апарат, тому наразі я не можу вам продати цієї книги.
- Як так? То продайте без чеку.
- Не можу, це порушення закону.
- Та б...ть!
- Ось так ми й працюємо, звідси і пішла народна назва нашого магазину БТ.
- Нічого собі. До речі, багато міських жителів вважають вас божевільним.
- Чому?
- Ну ви дієте всупереч економічним законам.
- Я вас прошу, ми діємо згідно економічних законів і отримуємо непогані гроші.
- Он як, а звідки?
- Від інших книгарень. Наші працівники доволі часто відправляють покупців до інших книгарень, називаючи точну адресу, графік роботу і місце на полиці, де лежить потрібна людині книга. Ми також популяризуємо книги, які люди ніяк не можуть собі придбати. Лежить книга - і вона недоступна і тому її починають по-справжньому цінувати всупереч споживатизму. А ще до нас на платну практику прибувають працівники бюджетних установ, Укрпошти. Крім того, у нас є послуга платної відпустки для працівників сфери обслуговування, офіс-менеджерів, які вчаться знову говорити людям "Ні" і починають знову отримувати радість від життя.
- Ем... А можна мені до вас?! Я вас дуже прошу! На передноворічний період, будь ласка!
- Даруйте, але то тільки для менеджерів дорогих ресторанів.
- Я можу постояти біля стіни і просто дивитись. Я заплачу!
- Гаразд, тільки постарайтесь не мати таких збуджений вигляд. Хоча, якщо так вирячитись на покупців... Знаєте, а ви подали класну ідею. Добре, буде вам передноворічний період.
- Дякую! А я нагадую нашим телеглядачам, що з вами була передача "Старпат та інші вінницькі діагнози". Будьте успішними і здоровими!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021