Із вигаданих вінницьких хронік:
- Доброго ранку, Віннице! У вашому ефірі наша нова передача "Ранкові розмови з Тадеушом Вацлавом Пшижински"
- Нічого собі назва...
- Секунду, до вас я ще не звертався.
- Даруйте, мимоволі вихопилось.
- Добре, тільки надалі говоріть, коли я до вас звертаюсь.
- Так, звісно, пане Тадеуш.
- Я не Тадеуш.
- А, ви Вацлав...
- Я не Вацлав! Просто так називається телепередача!
- Якось по-польськи... А хто такий цей Тадеуш Вацлав як там далі чорті-зна як, що язик зламаєш?
- Це просто вигадана людина, вигадане ім'я, аби надати назві передачі інтелектуального відтінку.
- Польського відтінку?
- Не російського ж!
- Отже у вас інтелектуальна передача?
- Так.
- І що ви хочете від мене?
- Представтесь, будь ласка.
- Молчанов Антон Володимирович.
- Ким ви є?
- Я член гуртка "Королі зануд".
- Що це таке?
- Гурток "Королі зануд".
- А чим він займається?
- Ну перше правило гуртка: "Усім говори про гурток"...
- Ага, а друге правило: "Усім завжди говори про гурток"
- Ні, друге правило: "Членські внески необхідно платити кожного місяця до 5-го числа"
- Гаразд, а де ви працюєте?
- В управлінні архітектури.
- Гаразд, Антон Володимирович. В нашій телепередачі "Ранкові розмови з Тадеушом Вацлавом Пшижински"...
- Як же чітко ви це вимовили...
- Так, в нас на сьогодні з'явилось актуальне питання цього засніженого ранку: "Яким маршрутом ви відвозили своїх дітей до школи?"
- А у вас точно інтелектуальна передача?
- Так!
- Дивно, але в мене немає дітей.
- Але ж ви працюєте в управлінні архітектури?
- Так, але ж перше правило гуртка...
- А що перше правило гуртка?
- Через нього важко стати сімейною людиною.
- Добре тоді. Скажіть краще, як ви сьогодні дістались на роботу за такого транспортного колапсу?
- Ну все просто. Спочатку я виїхав автівкою на 15-ту вулицю, проїхав 236 метрів в південно-східному напрямку, повернув на 48-му вулицю, проїхав 50 метрів і помітив, що трафік стоїть на місці, тому одразу звернув на 37-му, повернув під прямим кутом на 101-шу, три квартали третьою...
- Вулицею?
- Ні, на третій передачі. Потім на 17-ту, півкварталу, бо там живе моя колишня.
- У вас була дружина?
- Так, я намагаюсь уникати її, хоча вона заступник лідера нашого гуртка. Так ось, півкварталу 17-тою, повертаю на 44-ту, півкілометра, далі на 99-ту і я вже на парковці.
- Хм, а чому ви називаєте вулиці цифрами?
- Професійна звичка. В них так часто змінюються назви, що краще вже цифрами. Тим більше, що кількість вулиць у Вінниці постійно збільшується. Краще вже "плюс один", аніж шукати ще одне відоме ім'я.
- Та ви рідкісний зануда. Як вас тільки на роботі тримають?
- Так і тримають. Місто може собі це дозволити. Як то кажуть є три нескінченні речі: космічний простір, людська дурість і вінницький бюджет.
- Доброго ранку, Віннице! У вашому ефірі наша нова передача "Ранкові розмови з Тадеушом Вацлавом Пшижински"
- Нічого собі назва...
- Секунду, до вас я ще не звертався.
- Даруйте, мимоволі вихопилось.
- Добре, тільки надалі говоріть, коли я до вас звертаюсь.
- Так, звісно, пане Тадеуш.
- Я не Тадеуш.
- А, ви Вацлав...
- Я не Вацлав! Просто так називається телепередача!
- Якось по-польськи... А хто такий цей Тадеуш Вацлав як там далі чорті-зна як, що язик зламаєш?
- Це просто вигадана людина, вигадане ім'я, аби надати назві передачі інтелектуального відтінку.
- Польського відтінку?
- Не російського ж!
- Отже у вас інтелектуальна передача?
- Так.
- І що ви хочете від мене?
- Представтесь, будь ласка.
- Молчанов Антон Володимирович.
- Ким ви є?
- Я член гуртка "Королі зануд".
- Що це таке?
- Гурток "Королі зануд".
- А чим він займається?
- Ну перше правило гуртка: "Усім говори про гурток"...
- Ага, а друге правило: "Усім завжди говори про гурток"
- Ні, друге правило: "Членські внески необхідно платити кожного місяця до 5-го числа"
- Гаразд, а де ви працюєте?
- В управлінні архітектури.
- Гаразд, Антон Володимирович. В нашій телепередачі "Ранкові розмови з Тадеушом Вацлавом Пшижински"...
- Як же чітко ви це вимовили...
- Так, в нас на сьогодні з'явилось актуальне питання цього засніженого ранку: "Яким маршрутом ви відвозили своїх дітей до школи?"
- А у вас точно інтелектуальна передача?
- Так!
- Дивно, але в мене немає дітей.
- Але ж ви працюєте в управлінні архітектури?
- Так, але ж перше правило гуртка...
- А що перше правило гуртка?
- Через нього важко стати сімейною людиною.
- Добре тоді. Скажіть краще, як ви сьогодні дістались на роботу за такого транспортного колапсу?
- Ну все просто. Спочатку я виїхав автівкою на 15-ту вулицю, проїхав 236 метрів в південно-східному напрямку, повернув на 48-му вулицю, проїхав 50 метрів і помітив, що трафік стоїть на місці, тому одразу звернув на 37-му, повернув під прямим кутом на 101-шу, три квартали третьою...
- Вулицею?
- Ні, на третій передачі. Потім на 17-ту, півкварталу, бо там живе моя колишня.
- У вас була дружина?
- Так, я намагаюсь уникати її, хоча вона заступник лідера нашого гуртка. Так ось, півкварталу 17-тою, повертаю на 44-ту, півкілометра, далі на 99-ту і я вже на парковці.
- Хм, а чому ви називаєте вулиці цифрами?
- Професійна звичка. В них так часто змінюються назви, що краще вже цифрами. Тим більше, що кількість вулиць у Вінниці постійно збільшується. Краще вже "плюс один", аніж шукати ще одне відоме ім'я.
- Та ви рідкісний зануда. Як вас тільки на роботі тримають?
- Так і тримають. Місто може собі це дозволити. Як то кажуть є три нескінченні речі: космічний простір, людська дурість і вінницький бюджет.
Коментарі
Дописати коментар