Із вигаданих вінницьких хронік:
- Всім залишатися на своїх місцях! Це пограбування!
- Так, я помітив маску на вашому обличчі і пістолет в руці.
- Мовчати!
- Молодий чоловіче, мушу вас розчарувати...
- Я дівчина!
- Ем... Панночко, мушу вас розчарувати, оскільки ви не можете нас пограбувати.
- Ти ще тут мені будеш заливати! Це ж банк! Гони бабло!
- Ні, ні, ні. Ви не можете нас пограбувати, бо це банк.
- На що ви натякаєте?
- Банки не грабують.
- Тобто?
- Такі особливості української фінансово-кредитної системи. Нас не можна пограбувати - ліцензія не дозволяє.
- До біса ліцензію! Мені нічим сім'ю годувати!
- Так, я розумію вашу ситуацію.
- Не треба мені отут ваших розмовних штучок. Я прийшла пограбувати цей банк і я його пограбую!
- Даруйте, але ви не можете цього зробити.
- Чому?
- По трьом причинам: це банк, сьогодні неділя і йде сніг.
- Що за тупі відмазки? Я грабую награбоване!
- Он як? Тобто, виходить, що ми грабіжники? Ні, ви помиляєтесь.
- Ні фіга!
- Ви помиляєтесь. Ми не грабіжники, бо все, що ми візьмемо буде компенсовано із державного бюджету.
- Якщо я вас пограбую, то вам компенсують страхові компанії.
- Ну так, але знаєте, скільки це паперової роботи і в скільки служб доведеться подати заявки. І це в неділю до обіду, коли усі корупціонери ще на церковній літургії. Ще й за сніжної погоди, коли їхні дорогі автівки ковзають дорогами як склом.
- Ви задовбали!
- Ми не грабіжники. Грабіжники он ті, що в неділю має справжній вихідний і снується собі без діла кафешками й парками. Їм не потрібно виходити в неділю і робити цілу купу звітів заднім числом перед раптовою перевіркою. Грабіжники он усі ті люди, які мають купу вільного часу. Як от студенти і філологи.
- Я філолог.
- Бачте, ви філолог, а грабуєте з пістолетом і в масці. Ви для початку зареєструйте ГО - громадську організацію, приходьте до нас, відкривайте поточний рахунок і тоді побачимо, хто з нас більший грабіжник.
- То, що я піду звідси з поррожніми руками?!
- Ну... я можу вам дати коробку цукерок. Ось візьміть "АВК", "Рошен" залишу собі. Не хочу проблем на роботі.
- Так, я помітив маску на вашому обличчі і пістолет в руці.
- Мовчати!
- Молодий чоловіче, мушу вас розчарувати...
- Я дівчина!
- Ем... Панночко, мушу вас розчарувати, оскільки ви не можете нас пограбувати.
- Ти ще тут мені будеш заливати! Це ж банк! Гони бабло!
- Ні, ні, ні. Ви не можете нас пограбувати, бо це банк.
- На що ви натякаєте?
- Банки не грабують.
- Тобто?
- Такі особливості української фінансово-кредитної системи. Нас не можна пограбувати - ліцензія не дозволяє.
- До біса ліцензію! Мені нічим сім'ю годувати!
- Так, я розумію вашу ситуацію.
- Не треба мені отут ваших розмовних штучок. Я прийшла пограбувати цей банк і я його пограбую!
- Даруйте, але ви не можете цього зробити.
- Чому?
- По трьом причинам: це банк, сьогодні неділя і йде сніг.
- Що за тупі відмазки? Я грабую награбоване!
- Он як? Тобто, виходить, що ми грабіжники? Ні, ви помиляєтесь.
- Ні фіга!
- Ви помиляєтесь. Ми не грабіжники, бо все, що ми візьмемо буде компенсовано із державного бюджету.
- Якщо я вас пограбую, то вам компенсують страхові компанії.
- Ну так, але знаєте, скільки це паперової роботи і в скільки служб доведеться подати заявки. І це в неділю до обіду, коли усі корупціонери ще на церковній літургії. Ще й за сніжної погоди, коли їхні дорогі автівки ковзають дорогами як склом.
- Ви задовбали!
- Ми не грабіжники. Грабіжники он ті, що в неділю має справжній вихідний і снується собі без діла кафешками й парками. Їм не потрібно виходити в неділю і робити цілу купу звітів заднім числом перед раптовою перевіркою. Грабіжники он усі ті люди, які мають купу вільного часу. Як от студенти і філологи.
- Я філолог.
- Бачте, ви філолог, а грабуєте з пістолетом і в масці. Ви для початку зареєструйте ГО - громадську організацію, приходьте до нас, відкривайте поточний рахунок і тоді побачимо, хто з нас більший грабіжник.
- То, що я піду звідси з поррожніми руками?!
- Ну... я можу вам дати коробку цукерок. Ось візьміть "АВК", "Рошен" залишу собі. Не хочу проблем на роботі.
Коментарі
Дописати коментар