- Привіт, Машо! Що тебе привело до нашої кав'ярні?
- Привіт! Захотілося смачненької кави. Зроби мені лате із шоколадом, будь ласка.
- Зараз буде. А ти встигла до всіх дедлайнів?
- Перепрошую, що?
- Ну, ти на фейсбуці в себе написала, що в тебе висить купа дедлайнів. І я подумав, що якось дивно під час такого робочого навантаження відвідувати кав'ярню.
- Зрештою, мої дедлайни - то моя справа.
- Даруй, не так швидко, бо хоч я тільки варю каву, але мене турбує невідповідність дописам у фейсбуці і поведінкою людини в реалі.
- Не переживай, я вже все зробила.
- Ти впевнена, а якщо я перетелефоную твоєму босу?
- Звідки в тебе номер мого боса?
- Ми з ним друзі в фейсбуці.
- Можеш телефонувати, зрештою, я маю право. Тим більше, йому завжди здається, що я чогось і не доробляю.
- Боюсь, якщо він підтвердить, що не вся робота зроблена, то мені доведеться зателефонувати в Бюро Контролю Працеголіків.
- Бюро Контролю Працеголіків? Що це за хрінь?
- Хіба ти не знаєш? Цю організацію заснували, аби контролювати діяльність працеголіків. А то в фейсбуці багато хто пише, що виконує масу роботи, а в реалі як ти можеш бути завантажений роботою і одночасно писати пости в фейсбуці.
- Повна нісенітниця...
- Зачекай, от коли ти на себе вдягаєш маску працеголіка, то будь ласкава, відпрацьовуй по повній ту шану й довіру від користувачів фейсбука.
- Ти збожеволів?
- Та ні. О, Анатолій Петрович, доброго дня. Телефоную вам ось з такого питання: до нас в кав'ярню завітала ваша працівниця Маша. Хочу уточнити у вас: вони встигла до всіх дедлайнів? Ні, двоє залишилось? Оце так новини.
- Та не може такого бути! Я ж всю ніч сиділа за компом!
- Анатолій Петрович пожартував.
- Ну, а я про що...
- Машо, Анатолій Петрович пожартував...
- Ха-ха-ха!
- Привіт! Захотілося смачненької кави. Зроби мені лате із шоколадом, будь ласка.
- Зараз буде. А ти встигла до всіх дедлайнів?
- Перепрошую, що?
- Ну, ти на фейсбуці в себе написала, що в тебе висить купа дедлайнів. І я подумав, що якось дивно під час такого робочого навантаження відвідувати кав'ярню.
- Зрештою, мої дедлайни - то моя справа.
- Даруй, не так швидко, бо хоч я тільки варю каву, але мене турбує невідповідність дописам у фейсбуці і поведінкою людини в реалі.
- Не переживай, я вже все зробила.
- Ти впевнена, а якщо я перетелефоную твоєму босу?
- Звідки в тебе номер мого боса?
- Ми з ним друзі в фейсбуці.
- Можеш телефонувати, зрештою, я маю право. Тим більше, йому завжди здається, що я чогось і не доробляю.
- Боюсь, якщо він підтвердить, що не вся робота зроблена, то мені доведеться зателефонувати в Бюро Контролю Працеголіків.
- Бюро Контролю Працеголіків? Що це за хрінь?
- Хіба ти не знаєш? Цю організацію заснували, аби контролювати діяльність працеголіків. А то в фейсбуці багато хто пише, що виконує масу роботи, а в реалі як ти можеш бути завантажений роботою і одночасно писати пости в фейсбуці.
- Повна нісенітниця...
- Зачекай, от коли ти на себе вдягаєш маску працеголіка, то будь ласкава, відпрацьовуй по повній ту шану й довіру від користувачів фейсбука.
- Ти збожеволів?
- Та ні. О, Анатолій Петрович, доброго дня. Телефоную вам ось з такого питання: до нас в кав'ярню завітала ваша працівниця Маша. Хочу уточнити у вас: вони встигла до всіх дедлайнів? Ні, двоє залишилось? Оце так новини.
- Та не може такого бути! Я ж всю ніч сиділа за компом!
- Анатолій Петрович пожартував.
- Ну, а я про що...
- Машо, Анатолій Петрович пожартував...
- Ха-ха-ха!
Коментарі
Дописати коментар