Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 46

- Доброго ранку! Вдягайтеся і виходьте на вулицю гуляти й насолоджуватися весною! Підйом, громадяни! Виходимо із квартир! Березень не чекає!
- Та якого біса?! Дайте поспати!
- Підйом! Ворушіться!
- Та хто ви такий? Чого чи тут кричите?
- Я представник міськради, а ці четверо джентльменів із автоматами - спецпідрозділ інтелектуальної поліції. Громадяни, у вас п'ять хвилин на те, щоб одягнутися і стояти біля дверей квартири! Я особисто перевірятиму екірування кожного!
- Я протестую! Що за свавілля?!
- Повторюю: поруч мене четверо джентльменів із автоматами - спецпідрозділ інтелектуальної поліції!
- Там холодно, чому я маю йти на вулицю?
- Звичайні ранкові перепади температури. Пройдетесь кілька кілометрів і ви відчуєте в повній мірі вінницький комфорт.
- Там стільки снігу випало!
- Немає ніякого снігу! Сніг тільки в наших головах і взагалі забудьте слово на літеру "с". Через деякий час на це слово буде повна монополія на авторське право. Джентльмени із автоматами можуть це підтвердити.
- Але який сенс в тому, що ви мене піднімаєте на ноги в таку пору і за такої погоди?
- Все просто: на вулицях людей практично немає, а вони повинні бути, бо ж сьогодні неділя, тому вдягайтеся, йдіть зі своєю дівчиною в кав'ярню, в кінотеатр, в центральний парк по шаурму, в краєзнавчий музей, витрачайте свої кошти, бо що ж то виходить, працівники цих закладів дарма сьогодні вийшли на роботу?
- Агов, перепрошую, але я от працюю в кінотеатрі, але через погоду на роботу не вийшов.
- А з вами, пане, буде окрема розмова в стилі мотиваційної літератури!
- Даруйте, але ж в п'ятницю ходили і кричали, що в суботу буде понеділок.
- Все вірно, в суботу був понеділок, а сьогодні в неділю неділя. Час витрачати гроші, час демонструвати гостям нашого міста, що нам подобаються розважальні заклади Вінниці, а там диви і туристам почнуть подобатись ці заклади.
- Але я порвав зі своєю дівчиною.
- От тобі й на! А яка причина?
- Я запропонував їй з'їхатися, а вона мені: "А як же моя мама?"
- Як завжди, навіщо хлопцеві згадувати про маму, коли у нього є своя? Гаразд, ви сьогодні вільні, тільки купіть собі пляшку рому, а на наступні вихідні когось собі знайдіть, інакше оформимо вас членом клубу "Королі Зануд".
- Так точно!
- Гаразд, жителі Вінниці, шикуйсь! Приготували усмішки й гаманці! Сьогодні неділя, а сніг тільки в наших головах!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр