- Добрий вечір!
- Не такий він добрий!
- Добрий вечір!
- Не такий він добрий! Всі-і-і вечори до-о-обрі тільки у вас, у вас, у вас, у вас.
- О, годі вам, це лише скорочення, а не кінець життя-а-а-а!
- Вікторе Йосиповичу!
- Ніяких апеляцій!
- Вікторе Йосиповичу!
- Ніяких апеляцій!
- Вікторе-е-е-е Йосипови-ичу, а що буде з мо-о-оїми дітьми-и-и-и?
- Тепер ти думаєш про ді-і-ітей?
- Так-так-так, про ді-і-ітей.
- Про дітей. А як же пла-а-а-ан продаж? Де півмільйона в міся-а-а-аць?
- Я ж лю-у-у-удина... Хіба ви не знали про...
- Стоп! Стоп! Стоп! Маестро, що це у вас за опера? Окей, косіть під Россіні, але лібрето надто провокативне!
- Ах, он воно як? Провокативне? А як воно не буде провокативним, коли я не раз працював в такого Віктора Йосиповича, коли будинок культури в моєму селі закрили і перетворили на шинок із шансоном біля церкви. П'ятниця субота - шансон, в неділю вранці - літургія, а після обіду знову шансон із зариганими пиками. Ні, ні, культуру в маси, культура про обивателів зі співчуттям до них!
- Маестро, нашим спонсорам це не сподобається.
- Вашим спонсорам? Яким спонсорам із тими копійчаними подачками, аби тицяти свої бездарних дітей у кожну виставу у вигляді масовки, а й то й на провідні ролі. Ні таким спонсорам і їхнім "талантам". Так як вони спонсорують культуру - таке їм й місце в творах мистецтвах. Всі вони - Віктор Йосипович, всі вони зло - українського працедавця!
- Стоп! Стоп! Стоп! Я розумію, що поєднання опери й вистави виглядає цікавим, але можна значно менше цього марксизму. Панове, ХХІ століття надворі, біткоїнами можна розграбувати всю планету, а ви тут хочете зацікавити глядача боротьбою проти працедавців.
- Але ж працедавці до нас не ходять на вистави.
- Воно так, але ж краще більше націоналізму, геройства, буржуазної погорди і всезнайства. Давайте, більше Дракули в дію...
...
- Коханий, це така цікава вистава.
- Так, люба, зовсім не шкода ні часу, ні грошей.
- Все вірно. Особливо, якщо зважати на те, що ні часу, ні грошей в нашому місті насправді не існує.
- Так, коханий, Вінниця вона така...
- Не такий він добрий!
- Добрий вечір!
- Не такий він добрий! Всі-і-і вечори до-о-обрі тільки у вас, у вас, у вас, у вас.
- О, годі вам, це лише скорочення, а не кінець життя-а-а-а!
- Вікторе Йосиповичу!
- Ніяких апеляцій!
- Вікторе Йосиповичу!
- Ніяких апеляцій!
- Вікторе-е-е-е Йосипови-ичу, а що буде з мо-о-оїми дітьми-и-и-и?
- Тепер ти думаєш про ді-і-ітей?
- Так-так-так, про ді-і-ітей.
- Про дітей. А як же пла-а-а-ан продаж? Де півмільйона в міся-а-а-аць?
- Я ж лю-у-у-удина... Хіба ви не знали про...
- Стоп! Стоп! Стоп! Маестро, що це у вас за опера? Окей, косіть під Россіні, але лібрето надто провокативне!
- Ах, он воно як? Провокативне? А як воно не буде провокативним, коли я не раз працював в такого Віктора Йосиповича, коли будинок культури в моєму селі закрили і перетворили на шинок із шансоном біля церкви. П'ятниця субота - шансон, в неділю вранці - літургія, а після обіду знову шансон із зариганими пиками. Ні, ні, культуру в маси, культура про обивателів зі співчуттям до них!
- Маестро, нашим спонсорам це не сподобається.
- Вашим спонсорам? Яким спонсорам із тими копійчаними подачками, аби тицяти свої бездарних дітей у кожну виставу у вигляді масовки, а й то й на провідні ролі. Ні таким спонсорам і їхнім "талантам". Так як вони спонсорують культуру - таке їм й місце в творах мистецтвах. Всі вони - Віктор Йосипович, всі вони зло - українського працедавця!
- Стоп! Стоп! Стоп! Я розумію, що поєднання опери й вистави виглядає цікавим, але можна значно менше цього марксизму. Панове, ХХІ століття надворі, біткоїнами можна розграбувати всю планету, а ви тут хочете зацікавити глядача боротьбою проти працедавців.
- Але ж працедавці до нас не ходять на вистави.
- Воно так, але ж краще більше націоналізму, геройства, буржуазної погорди і всезнайства. Давайте, більше Дракули в дію...
...
- Коханий, це така цікава вистава.
- Так, люба, зовсім не шкода ні часу, ні грошей.
- Все вірно. Особливо, якщо зважати на те, що ні часу, ні грошей в нашому місті насправді не існує.
- Так, коханий, Вінниця вона така...
Коментарі
Дописати коментар