- Доброго дня! Вітаю вас на нашій телепередачі "Актуальне перед святами". Ніщо так не актуально перед Великоднем як спалення сухої трави на території Вінничини. Чому саме Вінничини, а не якоїсь іншої області сьогодні повідає нам еколог, активіст, колишній програміст, оператор промислового фену для натяжних стель, а тепер менеджер із продажів Олексій Тато. Хух, у вас такий релігійний досвід...
- Не переживайте так, тема, яку я хочу обговорити, продиктова не вірою, а здоровим глуздом. Спалення сухої трави є доволі шкідливим явищем для довкілля Вінничини. Воно не просто несе загрозу для флори й фауни, а напряму нищить природу, що після цього живі організми потребують тривалого часу для відновлення, якщо не опиняються під загрозою вимирання.
- Але чому саме Вінничини?
- Не тільки Вінничини, але гаразд, наша область особливий ареал південнобузького спокою, де колись за часів Геродота випасали безліч білих конів і головним принципом у скитів була справедливість. Бо що таке справедливість як не гармонія із вищими силами. Ось ти чиркаєш сірником і вогонь йде не травою, він піднімається із глибин землі, спускається із безодень космосу, барабани відплати починають відбивати ритм дисмагронії і гніву природи, на яку замахнулась квола людська натура і клубок гріховності людської починає вимотувати в себе нитки цинізму, байдужості, брехні, гордині, розпущенності, гніву і обжираловки, що людська душа кидаєть водяний вогонь, підвищує градус із вина до чистого спирту, що наш мозок як той артист, приборкувач вогню дає вогневе шоу в переповнених залах і ми нажахані бачимо як чиновники обростають голодними ротами, зуби на шиї, спині, грудях, животі, ногах, сідницях, що й сісти немає як і всі роти волають скаргами, які неможливо заглушити, а поети й письменники не слухають себе, вони записують за кожним голодним ротом на шкірі чиновника, їхня уява виповнюється лише красивми людьми модельної зовнішності, які все більше і більше переповнються естетичною погордою, тягнуться вгору, втрачають вагу так, що їх вже й не відрізнити від сухої трави, а ми тим часом у своєму шоу вогню настільки стаємо потворними і заздрісними, що уподібнюємося пацієнтам маршуючих колон, готові віддавати честь чому завгодно, аби тільки це було антиподом людям із зовнішністю моделі, і ось колона вогню перекидається на людей модельної зовнішності, які спалахують не гірше сухої трави, з якої вибігають менеджери із палаючими спинами, слимаки-конунальники безпомічно шкварчать, коники-стрибунці-викладачі із ногами-мотиваційною літературою не можуть перестрибнути цю стіну полум'я, і всі ржуть, бо сприймають це як шоу власного мозку, але всі тікають, їх женуть батогами-хвостами котики-бушушуші, яких ми бездумно посили у стрічці фейсбука, і люди тікають прямо в пащу Віктора Йосиповича з його бездонним чревом невиконаного плану продаж, що нікуди відвернутися, нікуди втекти від одного разу розведеного нами вогню...
- Тобто, релігія ніяк не вплинула на бачення вами проблеми спалення сухої трави?
- Абсолютно.
- Дякую вам за цікаву розмову! А я звертаюсь до наших глядачів, аби вони припинили телефонувати нам в студію із погрозами спалити нас замість сухої трави. Зі святами вас, друзі!
- Не переживайте так, тема, яку я хочу обговорити, продиктова не вірою, а здоровим глуздом. Спалення сухої трави є доволі шкідливим явищем для довкілля Вінничини. Воно не просто несе загрозу для флори й фауни, а напряму нищить природу, що після цього живі організми потребують тривалого часу для відновлення, якщо не опиняються під загрозою вимирання.
- Але чому саме Вінничини?
- Не тільки Вінничини, але гаразд, наша область особливий ареал південнобузького спокою, де колись за часів Геродота випасали безліч білих конів і головним принципом у скитів була справедливість. Бо що таке справедливість як не гармонія із вищими силами. Ось ти чиркаєш сірником і вогонь йде не травою, він піднімається із глибин землі, спускається із безодень космосу, барабани відплати починають відбивати ритм дисмагронії і гніву природи, на яку замахнулась квола людська натура і клубок гріховності людської починає вимотувати в себе нитки цинізму, байдужості, брехні, гордині, розпущенності, гніву і обжираловки, що людська душа кидаєть водяний вогонь, підвищує градус із вина до чистого спирту, що наш мозок як той артист, приборкувач вогню дає вогневе шоу в переповнених залах і ми нажахані бачимо як чиновники обростають голодними ротами, зуби на шиї, спині, грудях, животі, ногах, сідницях, що й сісти немає як і всі роти волають скаргами, які неможливо заглушити, а поети й письменники не слухають себе, вони записують за кожним голодним ротом на шкірі чиновника, їхня уява виповнюється лише красивми людьми модельної зовнішності, які все більше і більше переповнються естетичною погордою, тягнуться вгору, втрачають вагу так, що їх вже й не відрізнити від сухої трави, а ми тим часом у своєму шоу вогню настільки стаємо потворними і заздрісними, що уподібнюємося пацієнтам маршуючих колон, готові віддавати честь чому завгодно, аби тільки це було антиподом людям із зовнішністю моделі, і ось колона вогню перекидається на людей модельної зовнішності, які спалахують не гірше сухої трави, з якої вибігають менеджери із палаючими спинами, слимаки-конунальники безпомічно шкварчать, коники-стрибунці-викладачі із ногами-мотиваційною літературою не можуть перестрибнути цю стіну полум'я, і всі ржуть, бо сприймають це як шоу власного мозку, але всі тікають, їх женуть батогами-хвостами котики-бушушуші, яких ми бездумно посили у стрічці фейсбука, і люди тікають прямо в пащу Віктора Йосиповича з його бездонним чревом невиконаного плану продаж, що нікуди відвернутися, нікуди втекти від одного разу розведеного нами вогню...
- Тобто, релігія ніяк не вплинула на бачення вами проблеми спалення сухої трави?
- Абсолютно.
- Дякую вам за цікаву розмову! А я звертаюсь до наших глядачів, аби вони припинили телефонувати нам в студію із погрозами спалити нас замість сухої трави. Зі святами вас, друзі!
Коментарі
Дописати коментар