Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 57

- Давай, вмикай "american woman david lynch remix".
- Ви так починаєте робочий день, Вікторе Павловичу?
- Віталику, ми так проживаємо день. О, ось і перший відвідувач. Доброго дня, вітаємо в нашій книгарні "Букіністична територія сліпого Веселого Роджера і п'ятнадцять мерців біля скрині з уціненими коштовностями королевою Вікторією".
- Господи, та я тільки хочу купити собі книгу.
- Я розумію, у кожного з нас свої дивацтва. Але давайте, для початку поговримо про сенс життя, бо навіщо одразу поспішати щось купувати. Ви ж доросла людина і маєте розуміти, що швидке здобуття речей посилює залежність від часу. Віталіку я зробив все що міг, а далі твоя черга. І запам'ятай, будь-яку продану книгу тобі доведеться повертати. Щасти.
- Ем...
- Що "ем"? Дайте мені "Чорного лебедя" Талеба!
- Ви впевненні? Я маю на увазі, от ви сьогодні прокинулись і вирішили завітати в книгарню по певну книгу, але ж прогнози постійно доводиться коригувати коли, наприклад, цієї книги не буде в наявності.
- "Чорного лебедя" немає?
- Та ні, є.
- Так давайте її сюди. Стривайте, я сам її візьму... Ось... е... Що це ви робите?
- Даруйте, роблю замовлення від користувача онлайн по фейсбуку.
- Спочатку розрахуйте мене, а потім собі там набирайте...
- Не можу, необхідно набрати замовлення.
- Годі з мене знущатися!
- Та я не знущаюся, просто людина скинула повідомлення і теж чекає.
- Так я ось у вас стою вживу тут перед носом. Я не людина, не ваш клієнт?!
- Даруйте, я не можу нехтувати віртуальними користувачами через фізично присутніх відвідувачів.
- Ну і довго ви набиратимите це замовлення?
- Та ні, там всього 120 книг.
- 120?!
- Та не переживайте так - за півдня я їх назбираю. Це ж "Чорний лебідь".
- Чорний лебідь?
- Непередбачуванність.
- Слухайте, що це у вас за відношення до клієнтів. От в інших книгарнях людей поважають, продають те, що їм потрібно.
- В інших книгарнях? Це в яких? Давайте назви та їхні адреси. І ми потурбуємося, аби вони так більше не поводилися.
- Давайте книгу скарг!
- Вікторе Павловичу, книгу скарг!
- Що вже? Хороша робота, Віталику. Так, тримайте 2018-й рік, 16-й том.
- Та що тут відбувається? І хто ці люди, що тут стоять в довгих плащах і щось під ними роблять руками?!
- О, не хвилюйтесь так. Це колишні менеджери з продажів і наразі вони проходять інтенсивну реабілітацію.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День шостий

  День шостий   Marshall Crenshaw — Whenever You're On My Mind   Сон обірвався настільки раптово, наскільки Максим в нього занурився. Біль затиснув ногу в невидимі лещата, що чоловік підвівся і стиснув зуби, намагаючись розминати долонями стегно вище гіпсу. Як же болить! Хотілося просто гатити кулаком по гіпсу і волати від болю. Кілька хвилин розтирань, зціплених зубів, напруження всього тіла дали незначне полегшення. За вікном все ще панувала темрява, але телефон показував, що ось-ось мало світати. Сну більше не буде і краще починати збиратися. Ще з вечора він одягнув чисту білизну, а брудну виправ і розклав сушитися. Розірвані джинси лежали на підлозі і мали жалюгідний вигляд. Звісно, їх ще можна зшити, але до свого попереднього вигляду вони вже не повернуться. Максим підняв їх з підлоги і поволі натягнув на гіпс і здорову ногу. Розірвана вздовж штанина неохайно теліпалася, тому Максим за допомогою лейкопластиру зв'язав її до купи на гіпсові в кількох місцях. До...