Із вигаданих вінницьких хронік 67

- Он ще хтось пляшку викинув.
- Дякую, а у вас позаду залишилось три недопалка.
- О, дякую, що зауважили. Мене зір часто почав підводити.
- А в мене на різні скляні посудини навпаки починається загострення. О, недопитий "Джек Деніелз".
- Колего, не можу не зачепити одну тему. Порозкидали цих прапорців Європи.
- Яку саме колего? Он підберіть невикористаний презерватив.
- Ну, ви ж хірург? У вас по дорозі використаний.
- Звісно, а ви терапевт. Тут ніби хтось морозивом кидався...
- І ви працюєте в приватній клініці. А в мене повно піци на тротуарі.
- Так, а ви в муніціпальній. Скільки флаєрів повикидали.
- Я от коли чую слово "муніципальний", то це віддає таким сарказмом... Ого, хтось курив сигари.
- Повірте, я не вкладав в це сарказму. Схоже, що за собаками ніхто особливо не слідкував.
- Не переживайте, я вам вірю. Але мене непокоїть інше. Чому ми вранці змушені прибирати Вінницю опісля святкування Дня Європи? Гадаю, то у вас не собаче, а цілком людське. Ну, дитяче.
- Ну, ви ж знаєте формулу: "Чисте місто - здорові люди"... Як взагалі люди примудряються по собі залишати рвану спідню білизну?
- Так, але ж її універсальність не гарантує канонічність для наслідування, тобто, так, лікарі повинні боротися за здоров'я людей, але, на мою думку, в момент після виникнення симпомій хвороби, а не попередження їх. І повно викинутих квітів.
- От через такі думки, колего, ми з вами свого часу не змогли піти працювати на будівництво. Але ви зачепили цікавий аспект питання. Та бляха-муха, знову хтось наблював...
- І все одно, у нас дилема: все на вівтар здоров'я чи все на боротьбу із хворобою. Хто взагалі роздавав пластикові стаканчики?
- Колего, дарма переймаєтесь. У нас є принцип: "Допоможи, не нашкодь". Прибирання міста гарна профілактика здоров'я, а все решта - то на свідомість пацієнта. Опачі, хтось викинув новий альбом Винника.
- Я все ж волію бути на позиціях очікування на хворобу. Не знаю, навіщо люди купують каву ввечері, бо її масово виливають на бруківку.
- Вам плювати на здоров'я пацієнтів? Вироби із глини повикидали. Господи, що це таке? Якийсь глиняний кіт зі сперматозоїдом в лапах...
- Не плювати, бо виникнення хвороб поліпшує практику самого лікаря. Може то в кота мала б бути риба в лапах?
- Я залишаюсь на позиції загально блага для людей і зменшення кількості пацієнтів. О, Господи!
- Тоді ми виконуємо роль санітарів, навіть не лісних. Що там за Господь у вас?
- Загалом лікар має уподібнитись священнику. Він має наставляти на путь істини. А істина - це здоров'я. Тут у мене, колего, на землі валяється людина з головою сокола.
- Господь? Єгипетський Гор?
- Господи, прокидайся, свята скінчились... Що я мовлю? За такі фрази цей скетч забукають.
- А... що... Котра година? 
- Кажу, свята скінчились, Горе.
- Нарешті ці жертвоприношення припиняться, бо ви вже задовбали. Ви лікарі?
- Ага, санітари міста. Горе, доки ти тут, то скажи: лікарі мають підтримувати здоров'я пацієнтів чи втручатися у випадку настання хвороби?
- Шановні смертні, в неділю Господь велів відпочивати. Це й стосується розумової праці. Пішов я на Європейську площу - треба Осіріуса зняти з башти. А ви, смертні йдіть, до кінотеатру "Росія" - розбирайте жертовник із спаленими книгами Антона Санченка.
- Чому Санченка?
- Бо він мариніст - пише на морську тематику.
- Все одно не доганяю.
- Бо у вінницькій міськраді співають лише пісні про піратів.