- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Серйозно, я востаннє везу хор дорогами Вінницької області.
- Тобі не подобаються "зоряні війни"?
- Не в цьому справа!
- А в чому?
- Ох, ти бляха-муха, яка підступна яма! Всі полатали, а цю залишили сюрпризом.
- Імперський штурмовик зачаївся.
- І не кажи. Знаєш, мені просто обридло.
- Що обридло?
- Та бути персонажем ось таких скетчів!
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Аяма! Там вмастився колесом. Нас зачепив імперський штурмовик!
- Затем ми оминули цілий загін ворожих винищувачів. Не знаю, як тобі, а мені норм. В мене репліки для підтримки розмови.
- Звісно, що тобі норм, а в мене ведучий діалог, де я повинен втілювати образ холерика. Ох, ці ж довбані ями!
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Гарний маневр. Це ти дарма, бо бути персонажем скетчів не так погано, ну бо що залишається натомість? Бородаті жарти, квартальщина, блогери із плоским гумором?
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Та тільки дорога зробилась гладенькою мов скло і на тобі, Імперія наносить удар у відповідь! Ні, я не зовсім проте. Ну скажи, мені нічим зайнятись, окрім як возити хор звідкись і кудись. От ти знаєш точки нашого маршруту?
- В скетчі вся суть не в маршруті.
- Ось бачиш, бачиш? Ми граємо в цьому вінницькому театрі абсурду і не задумаємось за деталі, не задумаємось про свої почуття і бажання. От най ці люди із хору скажуть, хто вони. Хто ви, люди?
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Бачиш, бачиш? Вони статисти, прості статисти. А як же я? Та йоли-пали, з цими ямами! Що мені робити, коли скетч закінчиться? Знову бородаті жарти, квартальщина, блогери із плоским гумором?
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Серйозно, я востаннє везу хор дорогами Вінницької області.
- Тобі не подобаються "зоряні війни"?
- Не в цьому справа!
- А в чому?
- Ох, ти бляха-муха, яка підступна яма! Всі полатали, а цю залишили сюрпризом.
- Імперський штурмовик зачаївся.
- І не кажи. Знаєш, мені просто обридло.
- Що обридло?
- Та бути персонажем ось таких скетчів!
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Аяма! Там вмастився колесом. Нас зачепив імперський штурмовик!
- Затем ми оминули цілий загін ворожих винищувачів. Не знаю, як тобі, а мені норм. В мене репліки для підтримки розмови.
- Звісно, що тобі норм, а в мене ведучий діалог, де я повинен втілювати образ холерика. Ох, ці ж довбані ями!
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Гарний маневр. Це ти дарма, бо бути персонажем скетчів не так погано, ну бо що залишається натомість? Бородаті жарти, квартальщина, блогери із плоским гумором?
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Та тільки дорога зробилась гладенькою мов скло і на тобі, Імперія наносить удар у відповідь! Ні, я не зовсім проте. Ну скажи, мені нічим зайнятись, окрім як возити хор звідкись і кудись. От ти знаєш точки нашого маршруту?
- В скетчі вся суть не в маршруті.
- Ось бачиш, бачиш? Ми граємо в цьому вінницькому театрі абсурду і не задумаємось за деталі, не задумаємось про свої почуття і бажання. От най ці люди із хору скажуть, хто вони. Хто ви, люди?
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
- Бачиш, бачиш? Вони статисти, прості статисти. А як же я? Та йоли-пали, з цими ямами! Що мені робити, коли скетч закінчиться? Знову бородаті жарти, квартальщина, блогери із плоским гумором?
- Та-там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там! Татарарата-а-а, та-а-а-а, татарата-а, там!
Коментарі
Дописати коментар