Поступово балканська література
стає все ближчою для українського читача. Одним із провідників цього процесу
виступає талановита письменниця і перекладачка Катерина Калитко, яка раніше
порадувала мене перекладом оповідань Єрговича, а тепер до моїх рук потрапив
потужний роман "Дервіш і Смерть". Охарактеризувати жанр можна
по-різному: роман-притча, історичний роман, психологічний роман, екзистенційний
роман, але щодо жодного визначення не матимеш певності, оскільки багатошаровий
стиль оповідки не дає можливості залишатись в рамках конкретики. Так само й не
залишає по собі конкретики головний герой у своїх роздумах/мемуарах, коли ми
бачимо, що він немов персонаж із романів Кафки постає в різних іпостасіях:
жертва, маніпулятор і навіть своєрідний лиходій.
Перед читачем постає боснійська
провінція часів Османської імперії, яка терпить гніт турецького володарювання.
Єдина віра - мусульманство, канонам якого й служить головний герой - дервіш Ахмет
Нурудин. Стартовою точкою подій в романі стає арешт брата Ахмета за
звинуваченням в спробі повстання проти тиранічного режиму. Головний герой,
відповідно, опиняється між двох вогнів - служіння вірі, тобто, імперії та
вірності родинним зв'язкам. Своєрідне віддзеркалення сучасності, коли кожен
веде своєрідну внутрішню боротьбу і здебільшого програє з вірою у власну
вигоду. Ось на такому стрибанні між обов'язком та внутрішньою мораллю й формується
динаміка книги. Першу частину роману я читав тривалий час, "тонучи" в
детальному образному психологізмі. Зрештою, персонажі в "Дервіш і
Смерть" не безликі фігурки, але глибокі відбитки характерів на життєвому
шляху Ахмета. Тому всотування мною тексту, його обдумування вимагало певного
часу, через що книга деякі дні залишалась без уваги. Порятунком тут стала
чудова мова перекладу Катерини Калитко, коли психологічні занурення уподібнювалися
поперемінно бурхливій і спокійній воді в річці.
А ось остання третина прискорює й загострює події так, що її можна
невідривно читати і завершити за один день. Саме в цій третині читач вловлює,
як змінюється головний герой, також ще розкривається специфіка взаємодії
державних чиновників між собою та населенням. Політичні ігри, описані в романі,
передають великий привіт сучасним реаліям, розкриваючи своєрідну мотивацію в
державному управлінні. Будова роману веде головного героя своєрідним
"одвічним поверненням" - борючись із чудовиськом і він сам приречений
стати чудовиськом, передаючи естафету служіння вірі хлопцеві так само, як і
його колись давно посвятили в дервіші.
Книга чудова і на самому початку
вказано, що вона не для всіх. Цілком справедливо, оскільки розміреність і
глибина вже попереджують, що читач блукатиме чужою душею, мучитиметься мораллю
головного героя і стане свідком багатьох страждань. Тому ця книга своєрідний
виклик, коли ти ненароком можеш сплутати чужу душу зі своєю і одвічне
повернення для читача стане актуальним як ніколи. Звісно, рекомендую, бо всякий
досвід це досвід.
Коментарі
Дописати коментар