Перейти до основного вмісту

Короткі піщанські хроніки

Короткі піщанські хроніки:
- піди й купи хліба
- сьогодні неділя - хліб в магазин не завозили
- йди в райцентр
- я пішки не піду. все-таки 10 км.
- автівкою
- не хочу, щоб мене хтось бачив. краще ти напечи буханців
- але ж... але ж тоді в нас буде свіжий хліб. навіщо так перед людьми виділятися?
- чекаємо до вівторка доки не привезуть хліб в магазин?
- або спечемо сьогодні і потримаємо хліб під рушником до вівторка
- гаразд, аж на серці легше стало...



Короткі піщанські хроніки:
- розкажи на ніч страшну історію...
- слухай: раз на Старий Новий Рік першою прийшла посівати дівчинка...
- ти довбанувся? хочеш мене сну позбавити? в мене не настільки загартована психіка
- тоді така історія: якось я забув занести в хату наші черевики, аби ті обсохли...
- змусь дурня богу молитися...



Короткі піщанські хроніки:
- агов, сусіди! кубометр снігу по п'ять гривень кожен!
- беру за сім деривативів великих гілок, які витягнулись від вас на моє подвір'я!
- в мене сек'юритизовані водяні струмки від двох ваших ринв під мій паркан!
- я додаю ф'ючерсний ранковий гавкіт вашої клятої вівчарки!
- а в мене прострочене паркування вашого зятя біля моїх воріт!
- а в мене ваша довготермінова стічна канава під мої городом!
- продано!
незабаром в усіх піщанських кінотеатрах: "Вовк з колишняленін-стріт"



Короткі піщанські хроніки:
- галю, вріж людини триста грам свинини.
- зараз зроблю, тоню. знаєш, а я вчора вичитала, що арістотель прийшов в європейську думку через арабів.
- галю, не зараз... ти хіба не бачиш, людина з міста...
- до того ж не просто прийшов одним текстом, а з розширеними коментарями арабських філософів саме тоді коли Тома Аквінський вдосконалював схоластику...
- галю!
- перепрошую, а про що ви говорите?
- та ні про що, просто в галі "сім за вісім"...
- про середньовічну філософію.
- галю!
- про філософію? а що ви з того маєте? якійсь гроші?
- о, філософія - то своєрідне задоволення від пізнання світу, де заробляння грошей не має жодного сенсу...
- як?!
- галю, що ти робиш? ой, тримайте його, людині погано!
- як так?... заробляння грошей не має сенсу... гроші нікому не потрібні... речі не продаються... немає власності... немає бідних і багатих... немає дискримінації...
- галю, неси валідол! заспокойтесь, ви ж комунальні оплатили? ні? ну ось. а ще вам треба заправити бензином автомобіль. а знаєте, який бензин дорогий?
- але ж... але ж... гроші не мають сенсу...
- а от ваш дорогий смартфон, він же взятий в кредит?
- о, так... смартфон в кредит... як же ж ці гаджети рятують життя.
- от і добре. піднімайтесь на ноги... вам триста грам свинини?
- так, по чому вона?
- 180 за кілограм.
- що?!
- ой, пробачте! 300 за кілограм.
- хух, дякую вам.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

"Веселка тяжіння" Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає

До цієї книги явно слід дорости, дотягнутися, поцілити в неї хоча б секундним сяйвом усвідомлення подій, які описані не те що потоком свідомості, а постмодерністичним нашаруванням пригод головного героя. Прочитати книгу я наважився близько трьох років опісля придбання її у Видавництві Жупанського, і от, подолавши сорокарічний рубіж, коли сумісність ментального і фізичного здоров'я змінюють свої пропорції і мозок вчиться вирізняти, відчувати більше, глибше, під іншим кутом і адаптується під тиском війни, я беруся до чтива після чого кожна сторінка пече або холодить мою свідомість по-особливому. "Веселка Тяжіння" доволі об'ємна книга, що спонукало мене до встановлення правила: читати кожного дня не менше ста сторінок. І це себе виправдало, бо якщо дозволити подібній книзі "буксування" і відкладання на потім, то можна повністю загубитися в ній і втратити інтерес до заплутаної історії. Так, з одного боку, читач мимоволі оминає деталі, не впізнає персонажів, які ...

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День шостий

  День шостий   Marshall Crenshaw — Whenever You're On My Mind   Сон обірвався настільки раптово, наскільки Максим в нього занурився. Біль затиснув ногу в невидимі лещата, що чоловік підвівся і стиснув зуби, намагаючись розминати долонями стегно вище гіпсу. Як же болить! Хотілося просто гатити кулаком по гіпсу і волати від болю. Кілька хвилин розтирань, зціплених зубів, напруження всього тіла дали незначне полегшення. За вікном все ще панувала темрява, але телефон показував, що ось-ось мало світати. Сну більше не буде і краще починати збиратися. Ще з вечора він одягнув чисту білизну, а брудну виправ і розклав сушитися. Розірвані джинси лежали на підлозі і мали жалюгідний вигляд. Звісно, їх ще можна зшити, але до свого попереднього вигляду вони вже не повернуться. Максим підняв їх з підлоги і поволі натягнув на гіпс і здорову ногу. Розірвана вздовж штанина неохайно теліпалася, тому Максим за допомогою лейкопластиру зв'язав її до купи на гіпсові в кількох місцях. До...