на
виході на мене чекають
святі
які роздають листівки
про те
що вся вінниця до
моїх
послуг
на
виході на мене чекають
проповідники
із закликом що
я
винен у всіх катастрофах
і я
піднімаю погляд в небеса
про
які постійно торочать
там
останні поверхи із вікнами
де
янголи із впалими очима
і
повітря надто тверде щоб
безболісно
співати
я долаю
міст і відчуваю всю
жалюгідність
пішохода і всю
безправність
громадянина
коли пам’ятаєш
як любування
світанком
перейшло в холод
мені
підсовують оди і гімни
приватної
власності які
приймають
як краєвиди і рими
навіть
вода під ногами і та
обертає
лічильник і замикає
клапан
йду
далі ближче до метафори
бо
озирнутись де на виході
ловлять
ще когось з дороги
і
кажуть ти в місті але міста
ще не
бачив і не впіймав
нервових
точок в блаженних
і
пророках
не
дихав разом з янголами
твердим
повітрям
не
бачив їхніх крил що опали
незапиленим
цвітом
бо
озирнутись назад означає
продано
проходь наступний
Коментарі
Дописати коментар