Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 75


- Нічого собі! Я ніби дивлюся в дзеркало!
- Так, нікчемний землянину, я представник славної космічної раси, назва якої вашою мовою звучить як Цвикпленто. Ми можемо без особливих зусиль копіювати зовнішність таких примітивних життєвих форм як ви, що й ніхто з ваших не помітить різниці.
- І ви будете ходити замість мене на роботу і додому?
- Ваші робочі і соціальні процеси настільки примітивні, що відтворити їх дуже легко.
- А ви хоч мене не вб'єте?
- В цьому немає ніякого сенсу. Ми можемо виконувати за вас будь-яку роботу в кілька разів краще, що суспільство буде раде прийняти мене за тебе. Це дозволить мені дуже вдало замаскуватись та швидко приготувати усі необхідні умови для повноцінного вторгнення раси Цвикпленкто на вашу планету.
- А якщо я комусь розповім?
- Достатньо 436 карпликоконів для підготовки вторгнення. У місцевих величинах часу це 28 годин. За цей час ви особисто зможете проінформувати максимум із сотню землян і розсмішити мільйони в інформаційному просторі. Ви не становите загрози нашим планам.
- Даруйте, я тут вас підслухав. А чому ви обрали ось цього добродія, який собі гребе копійку в земельному кадастрі? Чому не мене? От він собі накорупціюнував непогані грошенята, нова одежа, автівка, модний годинник на руці. І що виходить: з'явився прибулець, бере його зовнішність і халява? А я чим гірший в космічному масштабі? І що з того що я викладач з історії?
- Не втручайтесь. Це ж високоінтелектуальна космічна раса - вони знають кого обирати.
- Власне, мені байдуже - земне суспільство настільки примітивне...
- От і я кажу про те - починайте з історії, а мене позбавте оцих всіх соціальних обов'язків вдома і на роботі чи на роботі і вдома.
- Ні фіга, мене обрали першим!
- А чому це завжди чоловіки перші?!
- Ну все, прийшла жінка з візочком і вся черговість під три чорти...
- Ще й цигарку треба гасити...
- Я вже сказав, що нашій расі байдуже...
- Я зараз поліцію викличу!
- В них і так висока зарплатня - обійдуться!
- До речі, а коли тебе копіює інопланетянин - це ж типу пільги можуть бути?
- Точно, це ж певне може бути космічна компенсація!
- Наша раса поневолить землян і...
- То поневолюйте на здоров'я, тільки про компенсації не забудьте і особливо пільговий переліт до вашої метрополії з орендою скафандру...
- Пане мер! Пане мер! Ви трохи задрімали...
- Кхм! Кхм! Ага... То що там далі у нас на розгляді?
- Удосконалення "Картки вінничанина"...
- Ні-ні, давайте подумаємо про місцевий планетарій, звідки кожен мешканець міста міг би стати ближчим до зірок.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021