Із вигаданих вінницьких хронік76

- Доброго дня, в ефірі українська телевізійна програма "Де ваші діти, тварини?". Ведучий я, Владислав Пшишинський, оператор Еріх Бауман, звук - Міла Абашидзе. Сьогодні ми ведемо розмову із Колею-Колею, жителем провінції, якому лиси й лисиці зносять своїх лисенят. Скажіть з чого усе почалося?

- Усе почалося із псевдоінтелігенської звички критикувати твори мистецтва та розважальні продукти в більшості відділяючи щось зайве. Мовляв, ця лінія сюжету зайва, ці кольори тут непотрібні, занадто багато візерунків на грудях. Критика припинила аналізувати і почала відсікати все, що вбачала зайвим. А ким же при цьому були критики? Людьми, які втикають годинами у смартфон.

- До чого ви хилите?

- До того, що природа не могла відреагувати на вибірковість до різноманіття. Бо ж сьогодні опис в оповіданні на півсторінки здається обтяжливим, а завтра й цілий вид бідних тваринок підпаде під людську цензуру. Лиси адаптувалися, пішли в маркетинг, на низькооплачувану роботу та на інші вакансії, де хутром не заробиш.

- І тоді вони почали зносити вам лисинят?

- Ну, життя проривається, а робота його глушить. Прокидаюсь вранці, а під хатою скулять хутряні грудочки. Годую, тримаю на оборі взимку, де раніше тримав свиней. Ростуть, гріються, читають Маркса, вдосконалюють теорію комунізму, тікають у Вінницю, де влаштовують перфоманси.

- Перфоманси? Це ж як?

- Та он Ріхард, якщо знаєте, осилив Pyton, заробив косоокість і зуби в нього чогось почали рости вперед паралельно мордочці. Так після того як лисеня заробило грошей, організувало спільно із місцевою владою благодійний фонд для відмивання коштів і доплачувало адміністраторам кафе, аби ті вмикали в приміщеннях експериментальну електронну музику, і ось, влаштувало після цього всього перфоманс перед "Пиріжковою". Уявіть, за двадцять метрів від входу в цю кафешку на тротуарі накреслено стартову лінію, від якої можна повзти аж до прилавка і замовити собі наїдків на сто гривень і тобі дадуть просто так.

- Просто так? Чекайте, а хто таке оплачує?

- Благодійний фонд Ріхарда. Спочатку здавалось дурістю, та за місяць на вулицях Вінниці зустрічаєш людей в брудному подертому одязі, але всі як один ситі і щасливі. Бля, бачите, що сучасний комунізм робить?! Ой... Ви ж це слово виріжете, так?

- Не переживайте, ніхто ніколи не довідається про комунізм...