обасуте

 

стареньких попід руки виводять

прочиняють двері перед їхніми

кошлатими шапками і вказують

перед немигаючими очима шлях

до вулиці і санітар за звичкою

вказує на висоту сходів обережніше

 

вечір притулився до стін і зиркає

віддаля очима дитини яка вивела

на склі сердечко і пустила вервечку

старих стрілою амура

до сусіднього стебла старої папороті

яким вони спустились до автобуса

 

водій наперед обігрів салон

увімкнув дебюссі і попереджує

кожного на вході пригинайте голови

пальта і тулупи втиснулись в сидіння

і тільки тоді вечір відступив від стін

заграв барвами гірської висоти

і автобус полегшено видихнув

за усіх хто залишився молодим