стерто
межі між сутінками і сутінками
безликі
люди в куфайках і робах вертають
з
роботи вже на роботі чи йдуть з роботи
демонами
осені підпирають плиту неба
маючи
за плечима ще більше зим і снігу
і
запалених грубок і запалених легень
гостра
їжа гострі ножі грубі слова
стіл
на кухні як центр всесвіту
де
божий дух зачаївся у фруктовому етилі
а едем
в кишені куфайки дивиться
знайденим
цуценям
від
лампочки сторожки до лампочки дому
із
вогником цигарки стежкою городу
нічна
автівка запалені очі знайома
дівка
і далі новий всесвіт до повної
перемоги
божого етилу в нічого не вартому
тілі
куфайки
і роби ховають багато історій
зрубаних
дерев заколотих на м'ясо тварин
вирощених
городів пройдених доріг
всі вони
важчають восени всі вони
списані
за зиму
бо
коли зійде сніг і розворушиться життя
хто
його спинить
Коментарі
Дописати коментар