ранок суботи

 

ранок суботи - наші серця вкотре розбито,

ти і я обговорюємо наше ідеальне кохання:

якою б була наша кожна краща половина?

ковдра над нами немов шкіра крокодила,

нашу кімнату перед очима несе чорна ріка,

ми доплили до середини і не повернути:

за дверима сука вп'яте привела цуценят -

хтось з нас вийде і ми обоє збожеволіємо.

 

вода підходить - чекаємо на сторонніх:

всепроникливі звуки життя,

здається, я все ще розмовляю

з людиною, яка повернулась з війни.

 

в нас роздільний сніданок, крихке перемир'я,

знаєш, жінка в моїй шкірі - її історія особлива:

під її ліжком лежать рушниця і гітара,

коли починається війна вона бере в руки перше,

за перемир'я почергово користується обома,

ми сидимо, наш день перемішано з вогнем,

сьогодні в тебе немає гітари і біс з нею!

до лінії фронту тобі і мені  ще досить далеко.

 

вечір підходить - чекаємо на сторонніх:

жінка в моїй шкірі,

жінка в твоїй шкірі -

спільний знаменник етилового миру.