чи
справді я просив про допомогу,
і
тепер цим мене можна шантажувати,
я
направду був вічно слабким -
в
серці пластина, в голові електрод,
сон
перетікав в щастя і навпаки,
з
реальністю я покінчив, залишились борги,
одного
разу я заступився за незнайомку
бо
ревнував її до будь-кого.
власне
що буде після кожного вчинку?
осіннє
тремтіння під час похмілля,
сонце
пузом вривається в кімнату -
я
згорю до серцевини до чорноти сірником.
чи
справді я просив про допомогу,
пожовклі
листочки нагадують про тексти,
які я
писав із зашморгом на шиї -
послання
невідому кому, невідомо для чого,
затверділе
щастя зі смаком вишні,
невловимий
сон із колючим електродом,
земля
падає замість дощу,
там
вгорі незнайомка, яку люблю.
скільки
ще ми терпітимемо один одного -
осіннє
похмілля під час поцілунку,
мене
перерізано сонцем надвоє:
чорна
серцевина - я не заплідню майбутнє.
2021
рік
Коментарі
Дописати коментар