ось молодшають могили а
старі заростають
ліс тягнеться туди де тихо
і багато споминів
баби і діди дочекалися
внуків передчасно
дат багато які відмічають
останні роки
вітер озивається жовто-блакитним
морем
і рідко який самітник зайде
сюди поратися
на порослих могилах чи тихо
випити собі
як десь в дитинстві в
іншому столітті
в іншому світі на іншій
планеті а може
й в іншому житті прибігав
до старих
випрошував копійку на жуйку
чи на шипучку
ще на вході смерділо отим
давнім селом
харчі старий одяг та й пес
тут постійно
ночував і стіни зчорніли в
ганчір’ї й павутині
але байдуже коли те все
рідне що не відірвеш
хоч і не розмовляли багато
бо баба глуха
перепитувала дід більше
лежав до радіо
й матюкав зовні увесь світ
ніби там потоп
а тут усі в парі й цього
досить а ти їм про
мультики інопланетян обоє
сміються ніби
он все-таки свобода хоч
батькам самим
важко робота і робота а
життя аж дихати
не дає що першим пішов дід
а баба відкріпила
років десять і після неї
усе розвіялось листям
що нині лише зійшлося на
цвинтарі хрестами
ковток вина спочатку мовчиш
а далі
рве греблю новинами й
некрологами про село
яке щоосені поволі виринає
на мить
тріпотить старими хатами
щоб потім
порхнути у сон вічного
зимного різдва аби
прорипіти снігом до сіней
бабо дайте п’ятака
діду лийте поки не бачать
христос народився
а тепер спіть бо війна не
плачте
навесні наші могили
впорядкують
23р.
Коментарі
Дописати коментар