23 рік текст сімдесят шостий

 

чоловік видирається на листопад і на обличчі

маска блазня бо осінь це маскарад який добігає

кінця хлюпанням багна під кирзовими чобітьми

собак спускають з ланцюгів коти біля грубки

блазень витанцьовує і підстрибує що підошви

ростуть вище сонця і глядачі у військовій формі

поміж наповненими трунами розкладають мапи

а на них карти гральні із вальтами молодими

і зрілими дамами на флангах двійки і сімки

а в глибокому тилу зібрались бородаті королі

і пиячать на пару із дев’ятками які закликають

осінь любовними й потойбічними мантрами

немов темрява неминуча і має бути солодкою

над вогником свічі в темному кутку і допоки

над усім панує туз єдиною густою байдужістю

до серця устає єднаються в поцілунку задля

секундної віри що таки можна розділити слово

як то колись робив ісус і наситити ним хоча б

двох листопадовим сонцем і тільки десятки

радують око ніби є опорою для води й полум’я

цілісне число яке піддається ліку і джокер

жартує що десятка врятує нещасний світ від

будь-якого вершника й що на шляху війська

стоїть фортеця наповнена чаша яку необхідно

пити до дна смак листопадових туманів і дощів

з гіркотою у ковтку і без краплі знеболюючого

і випадає вісімка яка проводить спіритичний

сеанс поміж кришталевих фігурок ось світло

сонця дарує знаки немов під стелею плаває

величезна риба двійка і п’ятірка вже голосять

жалісливі пісні тепер король і дама знову пара

а вальти зібрались біля вісімки і розмовляють

з мертвими які вже запаковані в чорні мішки

і для них дорога в темряві довша за всі осені

а джокер все летить кулею на санчатах згори

і мовить що туза вбито і тепер усім страшно

дами і король горнуться разом до купи ніби

вірять що належать одне одному як і ці тіла

належать осені

 

23р.