все одно скажуть що винні
люди
бо що ти знаєш про
управлінські рішення
тут розуму більше немає
тут очі вирячені у простір
перед собою
що вони роблять що вони
роблять зі мною
нагадують за прожите життя
за рішення управлінські
одноразові
за простих людей які десь
там чуєш
десь там майже поруч із
такими
такими самими виряченими
очима
хто забере додому хто
поверне розум
хто сплете із нейронів
теплий светр
хтось запалив вогонь який
кинувся
геть на листя на дерева
далі в небо
у гостях у бога який думає
що
молитва замінить усе й всіх
хапають крайнього чи
першого в черзі
і той з'їдає свого паспорта
а за ним й країну
хтось вигукує що він то все
передбачив
проте ім'я ідентифікаційний
код
відкладені до кращих часів
майже до березня
тіла без кінцівок майже посміхаються
зізнаються що очікували на
сніг
у перемішку із чорним
мастилом
немов халати лікарів які
вкорочували плоть
немов поле довідок про те
що у них
ще щось залишилось ніби у
простих людей
о так солодкі уста осені
слина тече
паперові серветки ніби
звана вечеря
хто сьогодні замість
першого другого
що на третій день господи
де твої манери
залиш хоч щось гостям
білосніжний десерт
жменею важкою поверхи перестиглої
плоті
Коментарі
Дописати коментар