прокинутись і подалі від пітьми усім заправляє головний біль усім заправляють голоси із бункерів вода загартована холодом і ось людина загартована ніччю поцяткована зорями каже що час додому а інший не знає де його дім і куди йти третій спльовує під ноги і каже що нікуди не треба йти тут усе уся любов і ненависть і варто визирнути назовні як тобі допоможуть зі здоров'ям життям чи навіть смертю   там далеко за спинами невідомо що невідомо що там прірва у всьому там вирва від вибуху про який нічого не чув про який скоро нагадають   за відсутність і присутність треба платити чисто листям чи то снігом хтось скаже додому але буде важко усе опадатимуть обличчя тих кому вже не важко хто вже дома а серце все натягнуте дорогою якої давно немає яка все в голові і скроні розриває і землю розриває останні рядки останні сни он світло пекуче прорізається і першим пірнаєш невідомо куди   останні ковтки останні дзвінк...

  для чого тут ти для чого тут я мине багато часу і все буде навпаки усе скажуть за нас усе зроблять за нас усі нагороди і рани втратять ціну хіба що місця в старих автобусах наші хіба що місця в чергах все ще наші для чого тут ти для чого тут я збираємо розлиту воду піднімаємо зорі голубимо дику ніч щоб світанок пройшов вільно не зупиняючись на нас бо гіршого немає коли дивишся у світло а воно дивиться на тебе і завмирає   хтось прокинеться першим і дивитиметься і дивитиметься на те чому й назви ще немає це ще один день ще один день без назви без номера в черзі ще один день без нас без нас   для чого тут ти для чого тут я частина наших лишилась в полоні осені сіра кістка яка підпирає зиму скоро тебе або мене покличуть заповнити нішу чи скластися в пазл ніби тільки нас й не вистачало для чого тут ти для чого тут я наші місця у вільному місці зайняті але все кличуть йти вперед із високим рівнем цукру в крові і в кав...

  ніч нескінченна все несеться до зими хто в ній я а хто в ній ти друзі із зарядженою зброєю за спиною колись ми прокинемось і натиснемо на гачок колись ми розмовлятимемо про тінь яка тягнеться за нами від школи наше дитяче куце бажання війни ніби немає іншого шляху крім смерті хто я тобі а хто ти мені ще одне слово яким поет ховається в бліндажі виводить тарганів на папері він хоче щастя але не мені але не тобі   на краю сну люди стріляють на краю сну слова проростають колись казали все буде добре а земля все хвилями кістки назовні а небо все ніччю зорі всередину я розплющив очі і все зіпсував   немає страшнішого за прийдешній ранок немов дістався бога і за спиною пістолет десять кроків у протилежні боки і за землю звести порахунки і відчути волю більше нікуди не йти більше не стріляти тільки вставити слово про вечерю коли мачали хліб у вино а далі ніч коли слід виправдати усю школу ось дорослі одне одного не дора...

  ніч спалахнула і сон обірвався і варто прислухатися до голосіння нещасних ось вона історія ось тобі з цим доживати до кінця чи до світанку чи до приспіву коли люди в масках заштовхують в катівні аби перевиховати ото твій подих на повні груди аби нарешті змусити платити по рахункам холодної ночі варто просто підвестися варто нагадати їм про тих хто разом з власним домом услід за журавлями далеко на південь зник не оплативши вигадані борги   мовчиш в ніч і ніч тобі відповідає вставай і йди і дивись і люби сліпоту якщо ще нічого не зрозумів надто оголений аби доводити правоту надто один аби чинити опір усім хто являється тобі уві сні   я думав тебе вбили я думав що то були свої коли говорили про державу вони засовували холодні руки глибоко в ніч і не витягували лише перевіряли чи ти ще тут чи ти ще повторюєш присягу чи ти й досі розумієш різницю поміж небом і землею коли не летиш услід за перелітними птахами коли нога...

  тут усе без супроводу музики тут усе взагалі без власного звуку люди і дим люди і трава люди і бетон хтось народився в сорочці а хтось просто народився в цьому місті і все ковзав тонкою кригою і все не знав чим усе це закінчиться коли осінь підкрадається і густіє до вибуху а далі кажуть що це пекло ще трохи війни ще трохи перемир'я і розійдуться по різні боки люди і дим і трава і бетон і можливо я   просто викрутити звук на повну знайти хоча б одну пісню яка б пояснила про молодість чи старість яка б перескочила голодну зиму а так суцільні жертвоприношення цій надто тимчасовій глухоті   правило двох стін двох людей і нічого для самітників і нічого для пташок хто то з крилами йде собі геть просто звідси чи дійсно в хороше місце божа благодать із терміном придатності святий петро перевіряє дати народження чи можна продавати цигарки і алкоголь коли діти серед уламків ніби й самі уламки дзеркала в якому колись себе б...

  зброя подібна сувеніру який обіцяли коли повернуться ось вона в кобурі магнітиком з емблемою загрози вони обіцяли що море буде спокійним а тіла по ціні менше за нуль все пливуть і пливуть із серійним номером чи то автомата чи то камери в'язниці проте якийсь щасливець звіряє цифри і каже кращої роботи йому не знайти що не потрібні відпустки курорти без сонця спекотно без туману вогко без нуля тіло холодне мов крига   думай про зиму думай про зиму короткий дзвінок довга черга майже кав'ярня майже життя хтось наперед розповідає свій сон що буде риба буде паща буде берег лише порядок подій зовсім не той   цю землю обіцяли цей дім обіцяли немов заблукалим душам які покинули тіла а за ними спустошені пляшки і все очима в приціл і все очима у вікно у наркоманські божі зіниці у хмари сповнені людської крові скільки ще скільки ще аби відчути як то йона відчути пащу кита те саме липке осіннє тепло яке огортає тіло доки тем...