Із вигаданих вінницьких хронік 1

Трохи репортажної хроніки:
- Доброго дня!
- Здрасті
- Ми беремо інтерв'ю у людей на вулиці...
- І озвучуєте свої дії.
- Що?
- Що?
- Ми хотіли взяти у вас інтерв'ю.
- А воно береться?
- Так.
- Звідки?
- Ну, від вас.
- Від мене беруться тільки дві речі, які я не озвучуватиму на камеру.

Наступний

- Доброго дня!
- Що я вам поганого зробив?
- Ми просто беремо інтерв'ю.
- А чому в мене?
- Ми обираємо випадкових людей...
- То ви обираєте випадкових людей чи берете інтерв'ю?
- І те, й інше.
- Бути такого не може. І нашим, і вашим. Даруйте, ви краще визначайтесь: або те, або те.
- Ми беремо інтерв'ю.
- Добре, тоді чому в мене?
- Ми беремо інтерв'ю у випадкових людей на вулиці.
- Ні, ви так більше не можете робити, бо ви берете інтерв'ю, але не обираєте випадкових людей. Я ж вам казав: або те, або те.
- Ми обрали вас без причини.
- Коли мене обирають без причини, то мої слова вирізають із репортажу. Ні, ніфіга я не даватиму вам інтерв'ю.

Наступний

- Доброго дня. Я хотів би дати вам інтерв'ю.
- Доброго, чого це ви раптом вирішили нам допомогти? Жалієте нас?! Ні, не потрібна ваша жалість!
- Та я ж з усією душею...
- Змахався з очей!

Наступний

- Доброго дня. Ми беремо інтерв'ю.
- Доброго. Давайте тільки швидше, бо в мене багато справ.
- Так, ми вас розуміємо.
- Добре, повірю в це.
- Ми раді, що ви нам вірите.
- Та й мені самому приємно.
- У вас добре серце.
- Вдячний, що ви підмітили.
- Так, ми стараємося...
- Ну давайте, беріть інтерв'ю.
- О, дякую, що нагадуєте нам.
- Мені тільки приємно.
- Так, у вас добре серце.
- То питайте, будь ласка.
- Скажіть, будь ласка, що ви думаєте щодо зміни популяції бліх протягом останніх кількох років у Вінниці?
- Що це в біса за питання?
- Це наше інтерв'ю...
- Це вошивий цирк, а не питання.
- Добре, так і відмітимо, що це вошивий цирк...