Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 5

Із вигаданих вінницьких хронік:
Цей скетч починається із матюків у стилі Тарантіно:
- Й*** вашу мать! Та ви там о****ли всі!
- Доброго дня, пане. Чим я можу бути вам корисним?
- Йди і в*****би себе!
- Навіщо такі грубощі? Це лише рахунок за газ.
- Це п'ятий вершник апокаліпсису, а не рахунок за газ.
- Там щось на так?
- Тут ціла відстань від Землі до краю Всесвіту! Людина ще не ступила на поверхню Марса, а ціни на все пішли далеко вперед!
- Ілон Маск обіцяв через кілька років вирішити це питання...
- До біса Маска і його обіцянки! Що не так з цим газом,чому я маю за нього платити, наче його добувають на Марсі?
- Розумієте, вся причина в собівартості...
- І що ж в ту собівартість входить? Газ нібито є власністю народу України!
- Все так і тому чиста вартість одного кубометра сущі копійки. Ви ж маєте розуміти: все що народне - не має ціни. А от його видобування, транспортування, затрати на зарплату, затрати на нові щорічні гаджети для керівництва, нові автівки, будинки, коштовності для власників, хабарі політикам, оплата нових гаджетів для політиків.
- Що?! Та ж була Революція...
-Так, революційний збір теж включено. Ви ж розумієте, революційна справа не повинна згаснути.
- Бл*, це хіба демократія?!
- Оплата опозиції теж входить до собівартості газу - ми усі прагнемо демократії.
- Та горіти вам в пеклі з вашою демократією і вашою собівартістю!
- Всім залишатись на місцях! Інтелектуальна поліція!
- О, слава богу, бо я вже не знав, що мені робити.
- Якого біса?!
- Ми стоїмо на сторожі авторського права, шановний. "Горіти в пеклі" нині належить спадкоємцям Данте. Без оплати авторських прав цим виразом заборонено користуватись! З вас штраф!
- Якого...
- Авторські права на лайку належать Подерев'янському. Ви оплачували право використання лайки?
- Ем...
- Я так і думав!
- Ось бачте, перед тим як сунути носа в чужу собівартість, перегляньте вміст своїх гаджетів. Може там не на одне довічне назбиралось.
- Я буду писати скаргу!
- Авторське право на будь-які скарги належить асоціації пенсіонерів. Можете писати, якщо оплатите право користування.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

Сергій Рибницький "СВІТЛІ ДНІ ДЛЯ КАТІ". Розділ 1 Calcination руйнування

  — Я бажаю усім вам страшної болісної смерті. — говорив Микола Павлович рівним сповненим стриманої злоби голосом, — Я бажаю вам помирати в муках і з такими боргами, щоб ще й вашим внукам вистачило на решту їхнього жалюгідного життя. Група людей стояли собі на ґрунтовій дорозі, де в кількох місцях ще залишилися плями стародавнього асфальту, що обрамлював глибокі ями. Вибоїни з часом всіяли шлях і слугували випробуванням для поодиноких автівок місцевих мешканців та місцями, де збиралась вода від нечастих дощів. Цього літа посуха затягнулася і дрібні ями дещо затягнулися пилом. Ранкова спека і легкий вітер ганяли куряву поміж людей, які сперечалися на вулиці, по обидві боки якої тягнулися будинки різного віку і різної доглянутості. Люди зібралися навпроти величезної одноповерхової садиби із вартісним оздобленням, високим парканом, а по інший бік тонули в зарослях платанів та шипшини старі покинуті хатки. Садиба осіла нижче рівня вулиці, що високий з металевого профнастилу паркан ви...

24 рік текст сімдесят шостий (останній)

  прокинутись і подалі від пітьми усім заправляє головний біль усім заправляють голоси із бункерів вода загартована холодом і ось людина загартована ніччю поцяткована зорями каже що час додому а інший не знає де його дім і куди йти третій спльовує під ноги і каже що нікуди не треба йти тут усе уся любов і ненависть і варто визирнути назовні як тобі допоможуть зі здоров'ям життям чи навіть смертю   там далеко за спинами невідомо що невідомо що там прірва у всьому там вирва від вибуху про який нічого не чув про який скоро нагадають   за відсутність і присутність треба платити чисто листям чи то снігом хтось скаже додому але буде важко усе опадатимуть обличчя тих кому вже не важко хто вже дома а серце все натягнуте дорогою якої давно немає яка все в голові і скроні розриває і землю розриває останні рядки останні сни он світло пекуче прорізається і першим пірнаєш невідомо куди   останні ковтки останні дзвінк...