Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 9

- Алло, це Небесна канцелярія?
- Доброго дня, так, це вона.
- Я там замовив і оплатив трохи снігу по Інтернету, але вашу форму на сайті трохи заглючило замість "Нової Пошти" видало "Укрпошту", а замість МастерКард - "ПейлПел". Я хотів би, аби ви відкорегували замовлення і забрали частину снігу, бо його випало забагато.
- Так сьогодні ж неділя.
- І що як неділя, у вас на сайті не написано, який день вихідний. Я зробив замовлення, але вашу систему глючить, у вас неділя - схоже, що мені доведеться відмовитись від ваших послуг. Просто знайду собі іншу Небесну Кацелярію.
- Іншу? Пане, як ваше ім'я?
- Михайло Пінчук, але можете його не запам'ятовувати, бо я більше не буду вашим клієнтом - у вас неклієнтська орієнтація, ви не переживаєте за свій бізнес, ви не стараєтесь над його розширенням, воно вам все просто звалилось з неба як і всім іншим спекулянтам, які зайняли вигідне місце і диктують свої умови клієнтам.
- Пане Піндрук...
- Пінчук! Я Пінчук! Що з вами не так?! Ви навіть моє прізвище вимовляєте неправильно. Але ви праві. Сьогодні неділя, ви втомились нічого не робити - то й не робіть. А я замовлю англійською у саєнтологів. Не по-християнське це, а ще очолюєте Небесну Канцелярію.
- Пане Пінчук?
- Що?
- Ви в якого бога вірите?
- Ну по умовчанню я християнин.
- Ну то якщо ви християнин, то якого милого ви в неділю в храмі не оплачуєте літургію?!
- Ви неклієнто орієнтований.
- Де ви взагалі такого набрались? "Неклієнто орієнтований". Тепер що, під кожного в кого з'явились гроші необхідно змінювати орієнтацію.
- Що ж, подякую вам за сервіс. На все добре!
- Ти можеш покласти слухавку, але мене не заткнеш!
- Бляха-муха!
- Що обкакався?
- Що ж ви так з'являєтесь із головою сокола та й із сонячним диском на голові?!
- Ти можеш бути скільки завгодно християнином, але всі боги віддавна єгипетські. Хочеш снігу? Тримай! Тепер відкопуйся, скільки дозволяє тобі твоє орієнтація!
- Все, ви мене дістали! Давайте книгу скарг!
- Як тобі буде завгодно.
- Що... "Ер не перет ем херу"? Так, суд Осіріса. Схоже, ви не тільки мене дістали.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

Сергій Рибницький "СВІТЛІ ДНІ ДЛЯ КАТІ". Розділ 1 Calcination руйнування

  — Я бажаю усім вам страшної болісної смерті. — говорив Микола Павлович рівним сповненим стриманої злоби голосом, — Я бажаю вам помирати в муках і з такими боргами, щоб ще й вашим внукам вистачило на решту їхнього жалюгідного життя. Група людей стояли собі на ґрунтовій дорозі, де в кількох місцях ще залишилися плями стародавнього асфальту, що обрамлював глибокі ями. Вибоїни з часом всіяли шлях і слугували випробуванням для поодиноких автівок місцевих мешканців та місцями, де збиралась вода від нечастих дощів. Цього літа посуха затягнулася і дрібні ями дещо затягнулися пилом. Ранкова спека і легкий вітер ганяли куряву поміж людей, які сперечалися на вулиці, по обидві боки якої тягнулися будинки різного віку і різної доглянутості. Люди зібралися навпроти величезної одноповерхової садиби із вартісним оздобленням, високим парканом, а по інший бік тонули в зарослях платанів та шипшини старі покинуті хатки. Садиба осіла нижче рівня вулиці, що високий з металевого профнастилу паркан ви...

24 рік текст сімдесят шостий (останній)

  прокинутись і подалі від пітьми усім заправляє головний біль усім заправляють голоси із бункерів вода загартована холодом і ось людина загартована ніччю поцяткована зорями каже що час додому а інший не знає де його дім і куди йти третій спльовує під ноги і каже що нікуди не треба йти тут усе уся любов і ненависть і варто визирнути назовні як тобі допоможуть зі здоров'ям життям чи навіть смертю   там далеко за спинами невідомо що невідомо що там прірва у всьому там вирва від вибуху про який нічого не чув про який скоро нагадають   за відсутність і присутність треба платити чисто листям чи то снігом хтось скаже додому але буде важко усе опадатимуть обличчя тих кому вже не важко хто вже дома а серце все натягнуте дорогою якої давно немає яка все в голові і скроні розриває і землю розриває останні рядки останні сни он світло пекуче прорізається і першим пірнаєш невідомо куди   останні ковтки останні дзвінк...