Перейти до основного вмісту

Із вигаданих вінницьких хронік 2

Трохи із вигаданих вінницьких хронік:
- Доброго дня! Ви що зібрались стрибати із мосту?
- Ні, я просто я просто переступив через огорожу і дивлюся настільки в нас мутна вода в річці.
- Ой, а ви мені не відказали "доброго дня".
- Так, я не відповів на ваше привітання.
- Дивовижно як ви зауважили те саме. Певне, споглядання у воду річки псує людську свідомість.
- Я не дивлюсь у воду, я збираюсь стрибати.
- Як так?!
- Доброго дня! Ви що зібрались стрибати?!
- Дивна річ, я в людини те саме запитав.
- І що вона відповіла?
- Спочатку, що просто дивиться настільки мутна вода в річці.
- Дозвольте мені за себе відповідати!
- Та будь ласка! Я бачу у вас із вихованнням не склалося: спочатку не відповідаєте на моє привітання "доброго дня", а тепер ще й перебиваєте грубим чином.
- Так, на моє привітання "доброго дня" ви також не відповіли.
- Господи, та дайте мені спокійно стрибнути...
- Доброго дня!
- Доброго дня!
- Доброго дня!
- Доброго дня!
- Чудова погода, чи не так?
- Так, неймовірна: сонце, легкий морозець.
- На завтра обіцяли потепління й опади.
- А чому це раптом ви привітались із третьою людиною? Це у вас така вибірковість: вітіатись із кожним третім.
- Будь ласка, не заважайте мені.
- Не заважати в чому? Ви ж дивитесь у воду!
- Я маю стрибати!
- Стрибати? Даруйте, а чому ви це робите з Центрального мосту?
- Де хочу, там і стрибаю!
- А й дійсно, статистика стрибків виводить Центральний міст в лідери. Варто Київський перекрити, то весь транспорт сюди і самогубці за ними, а до Староміського ліньки дійти.
- Так, затори сприяють самогубствам.
- Та я стрибаю не через затори!
- Даруйте, мені краще знати.
- Що? Звідки у вас стільки самодурства?
- Я вінницький експерт
- Ну цевже ні в які ворота не лізе.
- Даруйте, чи не могли б ви продовжити свою суперечку в іншому місці, мені потрібно сьогодні ще стрибнути з цього мосту.
- Даруйте, але ви сказали мою репліку.
- Хм, дійсно
- От що буває, коли викладаєш історію прямою мовою співрозмовників.
- Теж мені "вінницький експерт"...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

На Великдень до тебе ніхто не приїде. Розділ1

  — Не можна брехати матері! — пролунало в салоні в несподіваній паузі між треками «техно-мінімал» та одночасно при різкому уповільнені оборотів двигуна «Форда Фокуса», коли він намагався пронестись коліщатами над дірявим асфальтом, не витискаючи гальмо в підлогу, аби сіру автівку раптово не занесло на порожній нічній дорозі. Слова одночасно налякали і здивували Павла. Здивування виникло від того, що це їх вимовила Оля, без двох місяців тридцятирічна дизайнерка, яка встигає одночасно працювати в рекламному агентстві, фотостудії і ще викладає основи дизайну в місцевому коледжі. «Дівчинка з трьома роботами» — так кликав її Павло. Дивно, що дизайнерка щось говорить про брехню. Дизайнерка! Павло не вірить дизайнерам, йому здається, що професія цих людей — без розбору упаковувати в гарну обкладинку все підряд, аби тільки око споживачів могло вхопитися за красиву обгортку. Тому й дивно. Особливо тепер, коли вони вже кілька годин в дорозі, а до моря ще їхати і їхати. Мінімум чотири години.

Як використовувати вогнемет

В майстерні назбиралось достатньо пилу, аби присутні дозволили собі ігнорувати сірі відтінки по куткам, на осоннях, на поверхнях шаф, полиць із технічними довідниками, батареях опалення, карнизах і розібраних деталях, які більше не становили жодного інтересу. Настя, коли підводила голову чи просто виходила викурити цигарку, невдоволено морщила чоло, а за мить відволікалась на власну втому і байдужіла до сірого бруду. Нік, він же Микола, який називався Ніком, ставився до пилу більш нігілістично, мовляв, най і далі нашаровується, бо це зрештою майстерня, а не житлове приміщення. Тим більше, Настя настільки засиджувалася за лагодженням і налаштуванням техніки, що почасти палила цигарки просто за робочим столом. Нік за таких випадків дозволяв собі плюватись на підлогу і починав порожні розмови, чого Настя не любила, але терпіла, бо зайвих рук в майстерні більше не було. Поки з-під паяльника вгору здіймались струмки каніфолі, почулось клацання запальнички і Нік здогадався про майбутній супр

хлопчик для биття

  в мене посада хлопчика для биття, інакше я підведу людей довкола себе, інакше вони виваляться на вулиці, стріляючи з рушниць і розмахуючи ножами. чи міг би ти зателефонувати замість мене, чи міг би ти піймати кулю замість мене, прикласти її до вуха і заплющити очі - будь чужим скільки хочеш, скільки хочеш.   тисни на газ, зшивай перехрестя, підпалюй листя, перекривай кисень - мені все пробачили, мені все пробачили, мені страшно, але вдома страшніше.   диктую штрих-код сліпій продавчині, купую пляшки чесно і почасти, прийди сюди знову і най думають: ти чоловік чи жінка, гормональний збій; обличчя впритул до лінолеуму - сниться осінь і пістолети янголів, уся плоть шипить над вогнем, а тепер будь собою і відійди вбік.   тисни на виклик, зшивай лікарів, досить біла кімната щоб удавати жертву, про мене забули, про мене забули - мене виписують, але дома страшніше.   2021