є відрізки доріг де не
зупиняються автівки
там ностальгія заламується
до кінцевих
титрів
і свіжий дощ набирає в
калабатину вечір
жовтогарячого прибою
ти й сам також не зупиняєшся
і складаєш
сон в оріґамі
лише дозволяєш вікну
відділяти живих од
мертвих
що протяг на повороті
лоскоче шкіру
не гірше ромового трунку
є африки які ти долаєш
наляканим звіром
за сезону полювання із
трьома правилами
не жалітись не закохуватись
не смітити
лише вервечка слідів
залишених на сонці
і нехай вістря літа все ще
палає але п'яти
згасли
що дозволяєш одній білій
сторінці стати
арктикою й увібрати в себе
історію
як ніхто не зупинився край
танцю збитої
пташки
є паузи якими ти підтримуєш
свій ріст
ніби вкладаєш собі нутрощі у
формі часу
коли серце пташки зупиниться
ти матимеш її висоту разом
із похміллям
опісля швидкості
залиш хоча б слово водіям і
най вони
почують щось більше за хід
годинника
Коментарі
Дописати коментар