епоха копій

так багато копій тебе посипалось

зі зламу епох

я все ще в минулому хмелі я все

розірваний між полюсами дзвону

а ти дорожній знак екстрена новина

що світ супергероїв нарешті звівся

до придорожньої забігайлівки

 

ти афіша кінотеатру з дірявим дахом

ти анонс реформи духовного життя

ти новий міст до берегу який я

роками удосконалював аквареллю

ти сучасний телевізор який займе

половину кімнати

на межі сполошеної бібліотеки іншої

половини

 

я все виглядаю тебе у гаджетах

і вивісках центральних вулиць

так наче капля води падає

і пронизує усі книги у моїй кімнаті

а на екрані телевізора просто

ковзає вниз залишаючи змійку

кольорового зламу

 

так багато копій мене

прихилило голови на копіях серця

люблю бо вірю що витримаю

свої чужі варіанти