Fiat panis

багато хто втратив свій голос і

той бурштин який виповнював

повітря

тепер ховається в закутках книг

повторює рядки тих у кого

було одночасно багато мов і

багато голосів аби бурштиновий

рельєф вбирав у себе мільйони

осеней

ще один цикл замкнувся кольором

і вже є зайвими ярлики і пророки

ціна лише у сексуального збудження

від того що ти повторив чиюсь долю

і вториш на образи «я там був»

по ту сторону бурштину

по ту сторону мільйона осеней

коли старість дарувала відчуття

всесвіту

а не шурхіт сотень сторінок

промовлені речі здавались в полон

ти посилав їх військами а вони

велись на польові кухні

де переварене зерно із підливою

кольору бурштину

якою переливалось сонце і полки

мружились і від того видавались

усміхненими

робили долонями мозолисті картузи

і вдивлялись в гречаний горизонт